У Полтаві оголосили конкурс на спорудження пам’ятника Петлюрі

Пам’ятник Симону Петлюрі спорудять у Полтаві після конкурсу. За його результатами визначать скульптора, чию задумку втілять біля обласного центру естетичного виховання

Про це повідомляє сайт Суспільне.Новини з посиланням на Полтавську ОДА.

Конкурс буде всеукраїнським, участь у ньому безоплатна. Окрім самого постаменту, розробник має спланувати і простір навколо нього. Кількість учасників необмежена.

Подати свої проєкти можна до 25 квітня. Після цього будуть громадські обговорення, а оголосити переможця журі має до 10 червня 2021 року.

Переможці конкурсу отримають премії із обласного бюджету:

  • І місце – 40 000 гривень;
  • ІІ місце – 20 000 гривень;
  • ІІІ місце – 10 000 гривень.

Сам пам'ятник також встановлюватимуть за гроші із бюджету області. Це погодила Полтавська обласна рада 2019 року.

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.