Касаційний суд закрив справу щодо перейменування Кіровограда

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду закрив провадження у справі щодо перейменування Кіровограда.

Відповідне рішення у понеділок ухвалила колегія суддів під головуванням Ірини Гончарової, повідомили Укрінформу у пресслужбі суду.

 

"Колегія суддів ухвалила закрити провадження у справі щодо перейменування Кіровограда", - повідомила працівниця пресслужби.

Повний текст рішення буде оприлюднений протягом п'яти днів. Після цього його можна буде оскаржити у Великій палаті Верховного Суду.


Нагадуємо, що народний депутат Сергій Ларін (ОПЗЖ) оскаржив у Касаційному адмінсуді перейменування Кіровограда.

У 2016 році Верховна Рада змінила назву цього обласного центру на Кропивницький.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває