У Росії заборонять публічно ототожнювати ролі СРСР та Німеччини у Другій світовій

Президент Росії Володимир Путін доручив Державній думі РФ підготувати законопроєкт, який забороняє публічно ототожнювати ролі СРСР та Німеччини у Другій світовій війні.

Про це повідомляється на сайті Кремля.

Спільний парад РСЧА та Вермахту у Бресті, 1939 р.
Спільний парад РСЧА та Вермахту у Бресті, 1939 р.

Відповідний законопроєкт має бути підготовлений до 1 липня. Документ буде вносити поправки в закон "Про увічнення Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 років", а в його підготовці братиме участь Російський організаційний комітет "Победа".


Нагадуємо, що у червні 2019 року вперше були опубліковані сканкопії Договору про ненапад, він же "пакт Молотова — Ріббентропа", між нацистською Німеччиною і СРСР, який був підписаний 23 серпня 1939 року. Документ містить пункт про захоплення країн Балтії та Польщі.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.