Спецпроект

До Дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкривають інсталяцію "Погляд у минуле"

Сьогодні, 27 січня, до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкриють інсталяцію "Погляд у минуле".

Як повідомляє КМДА, інсталяцію відкриють на проспекті Перемоги, 10, поблизу Міністерства освіти і науки.

 

"27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, вшановуючи шість мільйонів євреїв, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Ця кривава сторінка історії назавжди закарбувалась у нашій пам'яті.

І завдяки таким проєктам як "Погляд у минуле" наші сучасники ще раз наголошують, що зроблять усе можливе, аби трагедія Голокосту ніколи не повторилася", – заявила директорка Департаменту культури КМДА Діана Попова.

Зазначається, що інсталяція авторства художниці та архітекторки Анни Камишан пропонує зазирнути у минуле.

У два кам'яні валуни вмонтовані монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві.

Ці кадри є важливими свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що фотограф зафіксував тут майже 80 років тому.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.