Спецпроект

МЗС Німеччини виділяє жертвам Голокосту та їх нащадкам ще 700 тисяч євро

У 2021 році Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини профінансує організацію допомоги людям, які пережили Голокост, і їх родинам (AMCHA) на суму 700 тисяч євро.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, повідомив 26 січня міністр Гайко Маас.

 

Головним напрямком спрямування грошей є "психосоціальна допомога наступному поколінню та дослідження щодо передачі травми від одного покоління наступному".

"Навіть після закінчення Другої світової війни багато тих, хто вижив, так ніколи і не можуть позбавитись жахливих згадок Голокосту. Багато з них страждають від травм та інших емоційних стресів до старості. Дитинство багатьох нащадків тих, хто пережив Голокост, також було постійно пов'язане з почуттям провини та страху", - сказав Маас.

За деякими даними, через травматичний досвід батьків близько 15% наступного покоління страждають на психічні захворювання, в Ізраїлі таких осіб близько 15 тисяч.

Тим важливіше, за словами міністра, що ці люди отримують професійну підтримку. Цього року МЗС уперше профінансує надання психосоціальної допомоги для другого та третього покоління жертв Голокосту та дослідження травматизму, уточнив Маас. "Ми знаємо: відповідальність Німеччини за Голокост, найстрашніший злочин людства, не закінчується", підкреслив він.


AMCHA (на івриті - "один з нас") – це найбільша установа для допомоги постраждалим та їх сім'ям в Ізраїлі та одна з найбільших установ у цій галузі у всьому світі. Тільки в Ізраїлі організація щороку підтримує понад 18 тисяч людей у різний спосіб.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.