Спецпроект

МЗС Німеччини виділяє жертвам Голокосту та їх нащадкам ще 700 тисяч євро

У 2021 році Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини профінансує організацію допомоги людям, які пережили Голокост, і їх родинам (AMCHA) на суму 700 тисяч євро.

Про це, як передає кореспондент Укрінформу, повідомив 26 січня міністр Гайко Маас.

 

Головним напрямком спрямування грошей є "психосоціальна допомога наступному поколінню та дослідження щодо передачі травми від одного покоління наступному".

"Навіть після закінчення Другої світової війни багато тих, хто вижив, так ніколи і не можуть позбавитись жахливих згадок Голокосту. Багато з них страждають від травм та інших емоційних стресів до старості. Дитинство багатьох нащадків тих, хто пережив Голокост, також було постійно пов'язане з почуттям провини та страху", - сказав Маас.

За деякими даними, через травматичний досвід батьків близько 15% наступного покоління страждають на психічні захворювання, в Ізраїлі таких осіб близько 15 тисяч.

Тим важливіше, за словами міністра, що ці люди отримують професійну підтримку. Цього року МЗС уперше профінансує надання психосоціальної допомоги для другого та третього покоління жертв Голокосту та дослідження травматизму, уточнив Маас. "Ми знаємо: відповідальність Німеччини за Голокост, найстрашніший злочин людства, не закінчується", підкреслив він.


AMCHA (на івриті - "один з нас") – це найбільша установа для допомоги постраждалим та їх сім'ям в Ізраїлі та одна з найбільших установ у цій галузі у всьому світі. Тільки в Ізраїлі організація щороку підтримує понад 18 тисяч людей у різний спосіб.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".