ОАСК заборонив проводити заходи на честь низки українських діячів

Окружний адмінсуд Києва заборонив Київській міській держадміністрації відзначати річниці днів народжень низки українських діячів. Позов у справі подав ексзаступник глави Адміністрації Президента Януковича Андрій Портнов.

Про це йдеться в рішенні суду, передає Слідство.Інфо.

 

Заборона стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:

полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;

полковника Української повстанської армії Василя Левковича;

полковника УПА Василя Сидора;

полковника УПА Василя Галаси;

письменника і журналіста Уласа Самчука;

письменника і політика Юрія Липи;

українського вченого і редактора Енциклопедії українознавства Володимира Кубійовича;

голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.


У позові Портнов зазначив, що Юрій Липа нібито "відомий своїми антисемітськими висловлюваннями і закликами", а серед інших згаданих діячів є і ті, що нібито "тісно співпрацювали з німецькими нацистами".

Чиновник часів Януковича також послався на закон про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки.

У КМДА зазначили, що рішення про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв цих історичних діячів було направлено на розвиток історичної свідомості українців і збереження національної пам'яті.


Нагадуємо, що відзначення цих діячів у 2020 році було передбачено Постановою ВРУ "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».