ОАСК заборонив проводити заходи на честь низки українських діячів

Окружний адмінсуд Києва заборонив Київській міській держадміністрації відзначати річниці днів народжень низки українських діячів. Позов у справі подав ексзаступник глави Адміністрації Президента Януковича Андрій Портнов.

Про це йдеться в рішенні суду, передає Слідство.Інфо.

 

Заборона стосується святкування пам'ятних дат і ювілеїв восьми історичних діячів:

полковника Армії Української Держави Івана Полтавця-Остряниці;

полковника Української повстанської армії Василя Левковича;

полковника УПА Василя Сидора;

полковника УПА Василя Галаси;

письменника і журналіста Уласа Самчука;

письменника і політика Юрія Липи;

українського вченого і редактора Енциклопедії українознавства Володимира Кубійовича;

голови Проводу Організації українських націоналістів Андрія Мельника.


У позові Портнов зазначив, що Юрій Липа нібито "відомий своїми антисемітськими висловлюваннями і закликами", а серед інших згаданих діячів є і ті, що нібито "тісно співпрацювали з німецькими нацистами".

Чиновник часів Януковича також послався на закон про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборону пропаганди їхньої символіки.

У КМДА зазначили, що рішення про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв цих історичних діячів було направлено на розвиток історичної свідомості українців і збереження національної пам'яті.


Нагадуємо, що відзначення цих діячів у 2020 році було передбачено Постановою ВРУ "Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році".

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка