Науковці вперше знайшли скам’янілості дитинчати тиранозавра

Дитинчата тиранозаврів — одних із найбільш хижих і агресивних динозаврів, що жили близько 70 млн років тому — були розміром з середнього собаку, коли робили перші кроки після вилуплення з яєць. Такого висновку дійшли дослідники з Единбурзького університету під час дослідження скам’янілостей.

Про це пише BBC.

 
American Museum of Natural History / YouTube

Тиранозаври були одними з найголовніших хижаків пізнього крейдового періоду, і це викликало підвищений науковий інтерес до них. В результаті ці динозаври були добре вивчені та широко представлені в популярній культурі, однак науці було мало відомо про їхніх дитинчат.

Яйця та ембріони тиранозаврів ніколи не знаходили, а молоді особини траплялися археологам дуже рідко. Однак цього разу науковці отримали для дослідження скам'янілу щелепу та пазур, знайдені у США і Канаді, і врешті зрозуміли, що рештки належать малюку-тиранозавру.

Трисантиметрова щелепа мала яскраво виражене підборіддя — це змусило дослідників припустити, що фізіологія дитинчат не дуже відрізнялася від зрілих тиранозаврів.

Реконструкція встановила, що малюк-тиранозавр був всього 90 сантиметрів у довжину після появи на світ. З такого крихітного створіння міг вирости хижак довжиною до 12 метрів і вагою до 8 тонн.

Команда дослідників припустила, що яйця тиранозаврів, які раніше ніколи не знаходили, могли бути близько 43 сантиметрів у довжину. Самі дитинчата були за розміром як бордер-колі — британський собака середнього розміру. У популярній культурі динозаврячих малюків зазвичай представляють значно меншими.

Завдяки знахідкам з Північної Америки — батьківщини тиранозаврів — науковці отримали докази, які свідчать про відносно великі розміри дитинчат цих прадавніх хижаків, чия фізіологія була дуже подібна до дорослих особин. Ці знання допоможуть науковцям шукати новий матеріал для дослідження тиранозаврів у майбутньому.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".