Письменники, журналісти і блогери попросили повернути пам'ятник Дзержинському у Москві

Письменники, блогери та журналісти, в тому числі Захар Прилєпін, Ігор Молотов, Олександр Проханов, Дмитро Пучков, Леся Рябцева та інші, підписали звернення про повернення пам'ятника Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу у Москві.

Звернення адресоване уряду і мерії Москви, повідомляє видання Комерсант.

 
Пам'ятник був відкритий у 1958 р. і повалений 22 серпня 1991 р.

У зверненні йдеться про те, що робота монументаліста Євгена Вучетича "встигла стати безумовною частиною історичного і культурного ландшафту нашої столиці [Москви – ред.]", а також "однією із своєрідних "візитних карток" історичного центру Москви". На її місці, на думку авторів звернення, "зараз абсолютно неправильна і нічим не заповнена порожнеча".

"Як реальний історичний політичний і державний діяч Фелікс Дзержинський досі, принаймні для частини нашого суспільства, безумовно, продовжує залишатися, так би мовити, спірною фігурою. Але так уже сталося, що пам'ятник роботи Вучетича і Захарова, як пам'ятник трагічної і великої епохи революцій і потрясінь, абсолютно беззаперечний", - йдеться у зверненні.


Додамо, що пам'ятник знаходився Луб'янській площі біля будівлі органів держбезпеки. Вона була основною будівлею органів державної безпеки РРФСР та СРСР з 1919 до 1991 року. Нині входить до складу комплексу будівель ФСБ Росії на Луб'янській площі, на початку вулиці Велика Луб'янка (будинок 2).

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.