Письменники, журналісти і блогери попросили повернути пам'ятник Дзержинському у Москві

Письменники, блогери та журналісти, в тому числі Захар Прилєпін, Ігор Молотов, Олександр Проханов, Дмитро Пучков, Леся Рябцева та інші, підписали звернення про повернення пам'ятника Феліксу Дзержинському на Луб'янську площу у Москві.

Звернення адресоване уряду і мерії Москви, повідомляє видання Комерсант.

 
Пам'ятник був відкритий у 1958 р. і повалений 22 серпня 1991 р.

У зверненні йдеться про те, що робота монументаліста Євгена Вучетича "встигла стати безумовною частиною історичного і культурного ландшафту нашої столиці [Москви – ред.]", а також "однією із своєрідних "візитних карток" історичного центру Москви". На її місці, на думку авторів звернення, "зараз абсолютно неправильна і нічим не заповнена порожнеча".

"Як реальний історичний політичний і державний діяч Фелікс Дзержинський досі, принаймні для частини нашого суспільства, безумовно, продовжує залишатися, так би мовити, спірною фігурою. Але так уже сталося, що пам'ятник роботи Вучетича і Захарова, як пам'ятник трагічної і великої епохи революцій і потрясінь, абсолютно беззаперечний", - йдеться у зверненні.


Додамо, що пам'ятник знаходився Луб'янській площі біля будівлі органів держбезпеки. Вона була основною будівлею органів державної безпеки РРФСР та СРСР з 1919 до 1991 року. Нині входить до складу комплексу будівель ФСБ Росії на Луб'янській площі, на початку вулиці Велика Луб'янка (будинок 2).

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.