У Німеччині судитимуть 100-річного охоронця концтабору Заксенхаузен

Німецька прокуратура висунула звинувачення у співучасті в убивстві 3 518 людей 100-річному чоловіку — під час Другої світової війни він працював охоронцем у концентраційному таборі Заксенхаузен, що на околиці Берліну.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Напис на брамі табору - "Праця робить вільним"

Прокуратура стверджує, що з 1942 по 1945 рік він працював охоронцем цього табору. Попри похилий вік чоловіка, вважається, що він може постати перед судом, хоча, можливо, доведеться вжити певних заходів і обмежити тривалість судових засідань.

Ця справа заснована на юридичному прецеденті в Німеччині, який визначив, що будь-кого, хто допомагав функціонуванню нацистського табору, можна притягнути до відповідальності за співучасть у скоєних там вбивствах.

Суд ще не призначив дату судового засідання.


Довідка. Концтабір побудували у 1936 році. Заксенхаузен діяв як трудовий табір і був відомий медичними експериментами, які там проводили. У таборі утримувалися переважно політичні вʼязні (як Степан Бандера, Андрій Мельник та ін.), а також євреї, роми та геї.

Число вʼязнів у різні роки сягало 60 тисяч людей, загалом на території табору загинули з різних причин понад 100 тисяч людей. Заксенхаузен у 1945 році звільнила Червона армія.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.

Забути майдан?

«Ніколи більше», «Ми завжди пам’ятатимемо» – слова, які найчастіше чуємо у громадянських епітафіях, політичних заявах, телевізійних новинах, на комеморативних церемоніях, у меморіальному, музейному чи освітньому просторі

Неофіти українства: Софія Русова

Українці, які зреклися своєї мови та історії, на жаль, не є чимось винятковим для нашого народу. Таких було багато і триста, і сто років тому. Вистачає їх в Україні й сьогодні. З іншого боку ми дуже мало знаємо і говоримо про тих, хто, не будучи українцем за походженням, став ним за переконанням. Таких людей в нашій історії було чимало. Зазвичай ми якось буденно констатуємо неукраїнське походження окремих представників української еліти, згадуємо про це якось між іншим, як про таку собі дивакуватість - от, мовляв, і таке буває