У Сербії відкрили памʼятник Шевченку

У Новому Саді, другому за величиною місті в Сербії, відкрили памʼятник видатному українському поету Тарасу Шевченку.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, монумент подарувало українське місто Львів.

 
фото: радіо свобода

Памʼятник встановили в університетському кварталі, неподалік берега Дунаю. На відкритті відбулася молитва з участю представників духовенства.

Автором памʼятника, який відкрили посол України в Республіці Сербія Олександр Александрович і мер Нового Сада Мілош Вучевич, є український скульптор Володимир Цісарик.

На постаменті українською й сербською мовами викарбовані Шевченкові слова з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця правди".

Посол України у зверненні до жителів Нового Сада й русинсько-української громади зазначив, що спорудження памʼятника реалізоване за сприяння мерів двох міст та за підтримки президентів України й Сербії.

Він нагадав, що Львів та Нові Сад стали містами-побратимами в другій половині девʼяностих років минулого століття й висловив упевненість, що відкриття памʼятника стане поштовхом для розширення співробітництва й дружніх відносин.

Посол Александрович сказав, що твори Шевченка стали перекладати сербською мовою ще в шістдесяті роки ХІХ століття, та що їх перекладають й друкують і в наш час.

Делегація зі Львова не змогла прибути до Сербії через обмеження, пов'язані з пандемією COVID-19.

Мер Львова Андрій Садовий у листі до мера Нового Сада наголосив, що постать українського поета й пророка на постаменті в цьому сербському місті стає ще одним символом, що повʼязує два міста. Звʼязки між ними мають глибокі корені, оскільки вони понад сто років перебували в складі однієї держави – Австро-Угорщини.

Мер Нового Сада Мілош Вучевич сказав, що памʼятник українського поета стає важливим місцем на культурній карті Нового Сада. Він нагадав, що в місті є вулиця Шевченка, та що у Львові є вулиця імені сербського етнографа й реформатора сербської мови Вука Караджича. Вучевич заявив про готовність сербського міста подарувати Львову памʼятник Караджича.

Бʼюст Тараса Шевченка привезли з України й поставили на постамент ще в листопаді минулого року. Офіційне відкриття кілька разів відкладали через заборону масових зібрань. На відкритті пам'ятника була обмежена кількість учасників – громадських й культурних діячів, письменників, працівників освіти, свещенників.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.