Київраду закликають не підтримувати російський проєкт меморіалізації Бабиного Яру

Відомі митці, науковці, громадські активісти звернулися до мера столиці та Київради з відкритим листом, у якому закликають не підтримувати російський проєкт меморіалу Бабин Яр та не передавати йому землю в користування

Як передає Укрінформ, звернення оприлюднене у Фейсбуці і адресоване Київському міському голові Віталію Кличку та керівникам фракцій у Київській міській раді.

"Ми, представники громадянського суспільства, обстоюємо меморіалізацію Бабиного Яру та збереження історичної пам'яті жертв Голокосту та інших трагедій в українській історії. Для українського суспільства надзвичайно важливо, щоб обговорення цього питання відбувалося публічно, із залученням громадськості", - підкреслюється у зверненні.

 

В ньому нагадується, що 11 лютого до порядку денного засідання Київради було включено питання щодо передачі в оренду трьох земельних ділянок благодійній організації "Фонд пам'яті Бабин Яр" для подальшої реалізації російського приватного проєкту меморіалізації Бабиного Яру (МЦГБЯ). Після того, як питання було зняте з розгляду, голосування перенесли на 18 лютого.

"Громадськість неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів - Михаїла Фрідмана та Германа Хана, пов'язаних із керівником держави-агресора - Росії, Володимиром Путіним, і внесених тому у передсанкційні списки США. На наше переконання, будь-які проєкти в реаліях російсько-української гібридної війни, що триває 7 років, будь-які проєкти, що їх просуває путінське оточення, не можуть бути підтримані українською, зокрема київською, владою і реалізовуватися в Україні", - підкреслили автори листа.

Водночас вони привернули увагу до того, що 2017 року український уряд замовив державну концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру, яка була розроблена і презентована на початку 2019 року робочою групою (18 вчених) Інституту історії України НАНУ під керівництвом професора Геннадія Боряка.

"Для суспільства важливо, щоб будь-які проєкти, які стосуються культури та політики пам'яті України, відбувалися без участі нашого ворога – Росії та місцевих адептів кремлівського режиму. Є вагомі підстави вважати, що цей приватний російський проєкт є черговою спецоперацією гібридної війни, яку ведуть проти нашої держави. У цьому контексті заслуговує на увагу лист Служби безпеки України від 22.01.2021 р., у якому зазначено, що питання, які просуває МЦГБЯ, можуть бути використані для дискредитації України на міжнародній арені та звинувачень у нібито порушеннях прав та свобод національних меншин у нашій країні", - наголошується у зверненні.

Його автори додали, що впродовж 2020 року у ЗМІ з'явилося близько 200 публікацій та декілька колективних звернень, зокрема два звернення українських євреїв з тисячами підписів на підтримку українського проєкту та з критикою російського проєкту меморіалізації Бабиного Яру.

"Вже зараз лобісти російського проєкту маніпулюють фактами та матеріалами, бо хочуть представити підтримку українського проєкту та протест громадянського суспільства проти російського проєкту як "протест проти меморіалу жертв Голокосту" і при цьому замовчують існування гідного українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру", - обурились автори листа.

Вони зауважили, що окремого розгляду заслуговує одна з провокаційних ідей МЦГБЯ – створення меморіальної синагоги на території Кирилівського православного кладовища у Бабиному Яру. Саме ця ідея згадана в листі СБУ як потенційно небезпечна для міжнародного іміджу України.

"Наполегливо закликаємо міського голову Києва Віталія Кличка та депутатів Київської міської ради зняти з розгляду питання про виділення земельних ділянок приватному російському проєкту МЦГБЯ та провести широкі громадські слухання з питання меморіалізації Бабиного Яру на засадах української концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру від робочої групи Інституту історії України НАНУ. Ми наполягаємо на презентації перед депутатами Київради української державної концепції Комплексної меморіалізації Бабиного Яру перед тим, як розглядати будь-які питання, пов'язані з російським проєктом МЦГБЯ", - закликали автори звернення.

Його, зокрема, підписали учасники Ініціативної групи "Першого грудня" - співпрезидент Вааду України Йосиф Зісельс, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович, Герой України, академік НАН України Іван Дзюба, Герой України, почесний президент НаУКМА В'ячеслав Брюховецький; український поет, політик, громадський діяч, багаторічний політв'язень Микола Горбаль; народний депутат, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв; Герой України, багаторічний політв'язень, народний депутат ВР VІІІ скликання Юрій-Богдан Шухевич; письменник і публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу Микола Рябчук; професор Українського католицького університету Ярослав Грицак; письменниця, лауреатка Національної премії ім. Шевченка Оксана Забужко: публіцист Віталій Портніков; політик, дипломат, посол України, міністр закордонних справ України (2007- 2009 рр), член Стратегічної ради Руху опору капітуляції Володимир Огризко та інші. Загалом – близько сотні підписів.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.