У Перемишлі вандали розтрощили памʼятну дошку українці, польці та єврейці

Дошка була встановлена 11 вересня 2020 року, але не відкрита через протидію польського Інституту національної памʼяті

Як повідомила Анна Домбровська, очільниця організації "Homo Faber", e Перемишлі вандали розбили меморіальну дошку, встановлену на честь важливих для міста жінок:

  • Вінценти Тарнавської (1854-1943), польської борчині за незалежність;
  • Олени Кульчицької (1977-1967), української художниці і графіка;
  • Гелени Дойч (1884-1982), американської психоаналітикині, польки єврейського походження.

Дошка була встановлена ​​11 вересня 2020 року на фасаді кам'яниці Ринок 26 у Перемишлі. За згодою мешканців кам'яниці та Підкарпатського воєводського реставратора пам'яток.

Але таблицю не відкрили, через протидію польського Інституту національної памʼяті, адже Кульчицька була депутатом Верховної Ради УРСР у 1951-1955 рр.

Вважалося, що включення її імені це "пропаганда комунізму".

Як пишуть ініціаторки вивішування дошки: "наскільки нам відомо і після консультацій з працівниками Музею Олени Кульчицької (з установою також консультувався філія IPN в Жешуві), членство Кульчицької в Раді не означало просування комуністичної системи. Навпаки, вона використала цю сумнівну честь, щоб могти впливати на справи політичних в'язнів, які борються проти комуністичного режиму".

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".