In memoriam. У Києві померла членкиня СУМ Віра Гайдамаха (Лавриненко)

20 лютого на 74 році життя обірвалося земне буття довголітньої провідної членкині Спілки Української Молоді подруги Віри Гайдамахи (у дівоцтві Лавриненко).

Про це повідомляє СУМ.

 

"У ці скорботні хвилини розділяємо біль і смуток непоправної втрати з її чоловіком – другом Андрієм Гайдамахою, іншим рідними та близькими подруги Віри, з усіма тими, для кого Вона була вчителем, наставником, другом, порадником, зразком для наслідування", - зазначили СУМівці.

Віра Гайдамаха народилася 20 травня 1947 року в таборі переміщених осіб у Німеччині. Її батьки були насильно вивезені з України на примусові роботи до нацистської Німеччини, де вони познайомилися, а згодом переїхали жити до Бельгії.

Саме там пані Віра вперше стала членом осередку Спілки Української Молоді у м.Звартенберг, а також почала освоювати українознавчі предмети в українських суботніх школах і на молодіжних таборах та на курсі Українського Вільного Університету в Мюнхені.

Згодом пані Віра продовжила працю в осередках СУМ у Мюнхені та в Києві, куди переїхала зі своїм чоловіком, також СУМівцем Андрієм Гайдамахою в 1993 році.

З того часу Віра Гайдамаха постійно проживала в Україні, де активно розвивала українську позицію, давала імпульс роботі СУМ як на Батьківщині, так і за кордоном.

"Відтак, Віру Лавриненко (Гайдамаху) можна, без перебільшення, вважати Хресною матір'ю відновленої СУМ в Україні, промотором її дальшої діяльності", - зазначили в СУМ.

За свою працю подруга Віра була відзначена IV (найвищим) ступенем Суспільника (1988) та Виховника СУМ (1992), медаллю св.Володимира Великого від Світового Конгресу Українців. Мала звання "Почесний член Спілки Української Молоді в Україні".

Її життєвим кредо було "Без надії таки сподіватись", за прикладом великої Лесі Українки.

Віра Лавриненко останні роки хворіла на важку недугу, яка й обірвала її земне життя.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.