Штати депортували до Німеччини 95-річного ексохоронця нацистського табору

Зі США до Німеччини було депортовано 95-річного колишнього охоронця нацистського табору Фрідріха Карла Бергера.

Про це пише NBC News із посиланням на заяву Мін'юсту США.

 

Зазначається, що дозвіл на депортацію американський суд видав ще у лютому минулого року. Суддя постановив, що Бергер сприяв "підтримуваному нацистами переслідуванню" під час роботи охоронцем концентраційного табору Ноєнгамме.

"Під час слідства Бергер визнав що охороняв в'язнів, не допускаючи їх втечі, не просив про переведення із концентраційного табору та досі отримував пенсію від Німеччини за службу під час війни", - йдеться у матеріалі.

За словами в.о. Генерального прокурора США Монті Вілкінсона, Бергера було депортовано, оскільки США "не є безпечною гаванню для тих, хто брав участь у злочинах нацистів".

Водночас сам Бергер в інтерв'ю The Washington Post минулого року заявив, що до служби у концентраційному таборі у віці 19 років його примусили. За його словами, відтоді він успішно збудував життя у США. "Після 75 років це сміховинно. Я не можу повірити. Не розумію, як подібне могло трапитися у такій країні. Ви примушуєте мене покинути дім", - розповів він.



Ноєнгамме — найбільший концентраційний табір на північному заході Німеччини в однойменному районі Гамбурга, що функціонував з 1938 до 1945 року. Табір вирізнявся всім, що в ньому не було масових убивств в'язнів. То була скоріше трудова колонія, ніж засіб масового знищення, як Аушвіц чи Бухенвальд.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.