У Софії Київській вшанували пам’ять княгині Інгігерди - дружини Ярослава Мудрого

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулися заходи із вшанування пам'яті великої княгині київської Інгігерди-Ірини

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми сподіваємося, що відсьогодні кожного року вшановуватимемо княгиню різноманітними заходами: релігійними і світськими, науковими і просвітницькими, культурними і мистецькими. Я сподіваюся, що в "Софії" ми створимо і відновимо дуже багато вічних традицій", - сказала кандидат історичних наук Олена Ясинецька.

Вона повідомила, що спільно з ПЦУ вони звернулися до Укрпошти з ідеєю створити марку на честь Інгігерди, і ця ідея була схвалена. Також створено ескіз пам'ятної монети на честь княгині.

Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг зазначив, що шлюб шведської принцеси Інгігерди і великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого чудово символізують відносини між Україною і Швецією.

 

"Інгігерда була донькою шведського короля, а Ярослав Мудрий - сином Володимира Великого. Ці два великих європейських правителі запровадили християнство на своїх землях. Це був рішучий крок, який перетворив Швецію і Україну на європейські держави, якими вони і залишаються дотепер. Дозвольте привернути увагу до трьох спільних досягнень Ярослава Мудрого і його шведської дружини Інгігерди, які на сьогодні демонструють три ключові аспекти, на яких побудовано міцне співробітництво між Швецією і Україною", - сказав Тиберг.

Він розповів, що Ярослав і Інгігерда започаткували будівництво храму і монастиря Софія Київська. По-друге, три з чотирьох доньок Ярослава Мудрого та Інгігерди стали королевами великих європейських держав, вони одружилися з королями Угорщини, Франції і Норвегії. І по-третє, подружжя надало притулок у Києві двом синам англійського короля.

У рамках вшанування пам'яті княгині київської Інгігерди-Ірини у Софійському соборі біля саркофага Ярослава Мудрого митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів панахиду. Далі у Будинку митрополита відбулася лекція "Правда і міфи про Інгігерду Шведську - велику княгиню Русі України".

Також у рамках лекції експонувалася виставка-презентація портретів князя Ярослава Мудрого та княгині Інгігерди-Ірини авторства відомого сучасного художника Артура Орльонова.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.