У Софії Київській вшанували пам’ять княгині Інгігерди - дружини Ярослава Мудрого

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулися заходи із вшанування пам'яті великої княгині київської Інгігерди-Ірини

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми сподіваємося, що відсьогодні кожного року вшановуватимемо княгиню різноманітними заходами: релігійними і світськими, науковими і просвітницькими, культурними і мистецькими. Я сподіваюся, що в "Софії" ми створимо і відновимо дуже багато вічних традицій", - сказала кандидат історичних наук Олена Ясинецька.

Вона повідомила, що спільно з ПЦУ вони звернулися до Укрпошти з ідеєю створити марку на честь Інгігерди, і ця ідея була схвалена. Також створено ескіз пам'ятної монети на честь княгині.

Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг зазначив, що шлюб шведської принцеси Інгігерди і великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого чудово символізують відносини між Україною і Швецією.

 

"Інгігерда була донькою шведського короля, а Ярослав Мудрий - сином Володимира Великого. Ці два великих європейських правителі запровадили християнство на своїх землях. Це був рішучий крок, який перетворив Швецію і Україну на європейські держави, якими вони і залишаються дотепер. Дозвольте привернути увагу до трьох спільних досягнень Ярослава Мудрого і його шведської дружини Інгігерди, які на сьогодні демонструють три ключові аспекти, на яких побудовано міцне співробітництво між Швецією і Україною", - сказав Тиберг.

Він розповів, що Ярослав і Інгігерда започаткували будівництво храму і монастиря Софія Київська. По-друге, три з чотирьох доньок Ярослава Мудрого та Інгігерди стали королевами великих європейських держав, вони одружилися з королями Угорщини, Франції і Норвегії. І по-третє, подружжя надало притулок у Києві двом синам англійського короля.

У рамках вшанування пам'яті княгині київської Інгігерди-Ірини у Софійському соборі біля саркофага Ярослава Мудрого митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів панахиду. Далі у Будинку митрополита відбулася лекція "Правда і міфи про Інгігерду Шведську - велику княгиню Русі України".

Також у рамках лекції експонувалася виставка-презентація портретів князя Ярослава Мудрого та княгині Інгігерди-Ірини авторства відомого сучасного художника Артура Орльонова.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.