У Софії Київській вшанували пам’ять княгині Інгігерди - дружини Ярослава Мудрого

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулися заходи із вшанування пам'яті великої княгині київської Інгігерди-Ірини

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми сподіваємося, що відсьогодні кожного року вшановуватимемо княгиню різноманітними заходами: релігійними і світськими, науковими і просвітницькими, культурними і мистецькими. Я сподіваюся, що в "Софії" ми створимо і відновимо дуже багато вічних традицій", - сказала кандидат історичних наук Олена Ясинецька.

Вона повідомила, що спільно з ПЦУ вони звернулися до Укрпошти з ідеєю створити марку на честь Інгігерди, і ця ідея була схвалена. Також створено ескіз пам'ятної монети на честь княгині.

Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг зазначив, що шлюб шведської принцеси Інгігерди і великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого чудово символізують відносини між Україною і Швецією.

 

"Інгігерда була донькою шведського короля, а Ярослав Мудрий - сином Володимира Великого. Ці два великих європейських правителі запровадили християнство на своїх землях. Це був рішучий крок, який перетворив Швецію і Україну на європейські держави, якими вони і залишаються дотепер. Дозвольте привернути увагу до трьох спільних досягнень Ярослава Мудрого і його шведської дружини Інгігерди, які на сьогодні демонструють три ключові аспекти, на яких побудовано міцне співробітництво між Швецією і Україною", - сказав Тиберг.

Він розповів, що Ярослав і Інгігерда започаткували будівництво храму і монастиря Софія Київська. По-друге, три з чотирьох доньок Ярослава Мудрого та Інгігерди стали королевами великих європейських держав, вони одружилися з королями Угорщини, Франції і Норвегії. І по-третє, подружжя надало притулок у Києві двом синам англійського короля.

У рамках вшанування пам'яті княгині київської Інгігерди-Ірини у Софійському соборі біля саркофага Ярослава Мудрого митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів панахиду. Далі у Будинку митрополита відбулася лекція "Правда і міфи про Інгігерду Шведську - велику княгиню Русі України".

Також у рамках лекції експонувалася виставка-презентація портретів князя Ярослава Мудрого та княгині Інгігерди-Ірини авторства відомого сучасного художника Артура Орльонова.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.