У Софії Київській вшанували пам’ять княгині Інгігерди - дружини Ярослава Мудрого

У Національному заповіднику «Софія Київська» відбулися заходи із вшанування пам'яті великої княгині київської Інгігерди-Ірини

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми сподіваємося, що відсьогодні кожного року вшановуватимемо княгиню різноманітними заходами: релігійними і світськими, науковими і просвітницькими, культурними і мистецькими. Я сподіваюся, що в "Софії" ми створимо і відновимо дуже багато вічних традицій", - сказала кандидат історичних наук Олена Ясинецька.

Вона повідомила, що спільно з ПЦУ вони звернулися до Укрпошти з ідеєю створити марку на честь Інгігерди, і ця ідея була схвалена. Також створено ескіз пам'ятної монети на честь княгині.

Посол Королівства Швеції в Україні Тобіас Тиберг зазначив, що шлюб шведської принцеси Інгігерди і великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого чудово символізують відносини між Україною і Швецією.

 

"Інгігерда була донькою шведського короля, а Ярослав Мудрий - сином Володимира Великого. Ці два великих європейських правителі запровадили християнство на своїх землях. Це був рішучий крок, який перетворив Швецію і Україну на європейські держави, якими вони і залишаються дотепер. Дозвольте привернути увагу до трьох спільних досягнень Ярослава Мудрого і його шведської дружини Інгігерди, які на сьогодні демонструють три ключові аспекти, на яких побудовано міцне співробітництво між Швецією і Україною", - сказав Тиберг.

Він розповів, що Ярослав і Інгігерда започаткували будівництво храму і монастиря Софія Київська. По-друге, три з чотирьох доньок Ярослава Мудрого та Інгігерди стали королевами великих європейських держав, вони одружилися з королями Угорщини, Франції і Норвегії. І по-третє, подружжя надало притулок у Києві двом синам англійського короля.

У рамках вшанування пам'яті княгині київської Інгігерди-Ірини у Софійському соборі біля саркофага Ярослава Мудрого митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів панахиду. Далі у Будинку митрополита відбулася лекція "Правда і міфи про Інгігерду Шведську - велику княгиню Русі України".

Також у рамках лекції експонувалася виставка-презентація портретів князя Ярослава Мудрого та княгині Інгігерди-Ірини авторства відомого сучасного художника Артура Орльонова.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.