Харківська міськрада втретє перейменувала проспект Григоренка на Жукова

Більшість депутатів Харківської міської ради підтримали рішення про перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова

"За" проголосували 57 депутатів, проти 16, утрималися 6, повідомляє Суспільне.Новини.

За проголосували

  • 33 депутати фракції "Блок Кернеса — Успішний Харків"
  • 15 депутатів від ОПЗЖ
  • 7 депутатів від "Партії Шарія"
  • 2 — зі "Слуги народу".

Проти виступили: шестеро депутатів "Блоку Світличної "Разом!", дев'ятеро з "Європейської солідарності" та один депутат від "Слуги народу".

Утрималися: шестеро депутатів від "Слуги народу".

Не голосували: один депутат від "Блоку Кернеса" та троє з ОПЗЖ.

Секретар міськради Ігор Терехов перед голосуванням заявив, що Жуков "добув перемогу над нацизмом", і той, "хто не пам'ятає минулого, у того немає майбутнього".

Депутатка від "ЄС" Ірина Гончарова під час виступу перед голосуванням заявила, що це питання протирічить закону, є політичним і пов'язано з майбутніми виборами міського голови.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.