У Черкасах будуть вулиці Бандери, Стуса і Мазепи

Депутати Черкаської міської ради на засіданні 25 лютого проголосували за перейменування восьми вулиць та провулків міста

Як повідомляє Суспільне, "за" проголосували 26 депутатів.

За словами директора департаменту архітектури та містобудування Артура Савіна, проєкт рішення було підготовлено відповідно до рекомендацій топонімічної комісії.

У проекті рішенні йдеться про те, що таке перейменування актуальне у зв'язку з поверненням історичних назв вулиць та провулків міста та історичних подій, що відбулися в України на засіданнях комісії з питань найменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів, інших споруд, розташованих на території міста та встановлення пам'ятних знаків, меморіальних дошок у місті Черкаси ради (протоколи засідання топонімічної комісії від 15 грудня 2016 року, від 17 лютого 2017 року та від 04 квітня 2017 року) були підготовлені пропозиції щодо перейменування вулиць та провулків у місті Черкаси.

вулиця Волкова вулиця Івана Мазепи
вулиця Крилова вулиця Василя Стуса
вулиця Можайського вулиця Степана Бандери
вулиця Титова вулиця Титарна
вулиця Стасова вулиця Митрополита Липківського
вулиця Пацаєва вулиця Петра Дорошенка
вулиця Добровольського вулиця Сінна
провулок Невського провулок Хмільник
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.