У Черкасах археологи знайшли подвірʼя гончара XVIII століття

У центрі Черкас знайшли унікальні археологічні об'єкти. Археологи розкопали доіндустріальну кераміку та 300-річну гончарну піч

 

У травні 2020 року співробітники Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини долучилися до археологічних розкопок у середмісті Черкас, які проводила експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Д. П. Куштан).

Роботи велися за адресою вул. Остафія Дашковича 7, в межах комплексної пам'ятки археології Черкаси-Центр (могильники доби раннього заліза та черняхівської культури, культурний шар пізньосередньовічного міста).

Найцікавішим археологічним об'єктом, виявленим в ході розкопок, став гончарний горн ранньомодерної доби. Він призначався для випалу керамічних виробів (посуду та пічних кахлів) і мав типову двокамерну конструкцію.

 

Форма горну овальна в плані, розмір 1,6 х 1,45 м. Верх випалювальної камери виявлений на глибині 0,55 м у вигляді контуру перепаленої до цегляного кольору землі.

Після розчистки з'ясувалося, що збереглася половина череня горну. Ця частина череня мала шість округлих отворів-продухів, які сполучали топкову камеру з випалювальною.

Археологи датують гончарний горн XVIII століттям. Виявлений об'єкт знаходився на подвір'ї черкаського гончара.

Знахідка подібного об'єкту є першою на території міста Черкаси.

Невдовзі знахідки будуть представлені в експозиції Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

 
 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.