У Черкасах археологи знайшли подвірʼя гончара XVIII століття

У центрі Черкас знайшли унікальні археологічні об'єкти. Археологи розкопали доіндустріальну кераміку та 300-річну гончарну піч

 

У травні 2020 року співробітники Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини долучилися до археологічних розкопок у середмісті Черкас, які проводила експедиція Інституту археології НАН України (керівник – Д. П. Куштан).

Роботи велися за адресою вул. Остафія Дашковича 7, в межах комплексної пам'ятки археології Черкаси-Центр (могильники доби раннього заліза та черняхівської культури, культурний шар пізньосередньовічного міста).

Найцікавішим археологічним об'єктом, виявленим в ході розкопок, став гончарний горн ранньомодерної доби. Він призначався для випалу керамічних виробів (посуду та пічних кахлів) і мав типову двокамерну конструкцію.

 

Форма горну овальна в плані, розмір 1,6 х 1,45 м. Верх випалювальної камери виявлений на глибині 0,55 м у вигляді контуру перепаленої до цегляного кольору землі.

Після розчистки з'ясувалося, що збереглася половина череня горну. Ця частина череня мала шість округлих отворів-продухів, які сполучали топкову камеру з випалювальною.

Археологи датують гончарний горн XVIII століттям. Виявлений об'єкт знаходився на подвір'ї черкаського гончара.

Знахідка подібного об'єкту є першою на території міста Черкаси.

Невдовзі знахідки будуть представлені в експозиції Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

 
 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.