У Запоріжжі відкрили пам’ятники Іоанну Павлу II та меру минулого сторіччя

У суботу, 6 лютого, в Запоріжжі відкрили відразу два пам’ятники: Папі Іоанну Павлу II та міському голові початку минулого сторіччя Феліксу Мовчановському.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Пам'ятник меру встановили в центрі міста у сквері Пушкіна. Фелікс Мовчановський керував Олександрівськом (колишня назва Запоріжжя) у 1901-1911-му та 1916-1917 роках.

"Це дуже символічно. Ще за життя Мовчановського хотіли зробити почесним жителем нашого міста. Але він відмовився. Тоді в місті з'явилася вулиця Мовчановського. Світла пам'ять про нього жила в його справах. Ми хотіли підказати нашим батькам міста, якими справами можна прославитися на століття", - розповів на церемонії історик Валерій Стойчев.

Цього ж таки дня в Санктуарії Бога Отця Милосердного з'явився пам'ятник на честь одного з предстоятелів Римсько-католицької церкви – Іоанна Павла II.

"Відкриття цих двох пам'ятників – це спільна справа меценатів: і українців, і поляків", - зазначила голова товариства польської культури імені Іоанна Павла II Анна Макушинська.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.