УІНП випустив ролик, що спростовує міфи про Ханську Україну. ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті випустив п’ятий, завершальний, ролик проєкту краєзнавчих лекцій «Український Південь», який розповідає історію Ханської України.

Про це повідомляє пресслужба УІНП.

 

"Навіть для нинішніх мешканців Одещини та Миколаївщини правда про Ханську Україну або Ганщину – це майже наукова фантастика, бо про неї ані пари з вуст не було у шкільних підручниках історії, а академічна наука обмежувалася татарською назвою цієї території – Єдисан", - розповідає начальник Південного міжрегіонального відділу УІНП Сергій Гуцалюк.

Як зазначається, ролик "Український Південь: Ханська Україна" розробила студія ONYKO Films. Ініціатор та координатор інформаційно-просвітницької кампанії – Південний міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Консультанти ролика – доцент кафедри історії України ОНУ ім. І. Мечникова Володимир Полторак, доцент Стамбульського та Південноукраїнського педагогічного університетів Олександр Середа, професор кафедри Історії України Одеського національного університету імені І.Мечникова Тарас Гончарук.

Проєкт краєзнавчих лекцій "Український Південь" покликаний деконструювати історичні міфи про заселення південної України, а також розповісти про ключову роль в освоєнні цих територій українцями.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.