У стінах згорілої лікарні на Чернігівщині знайшли стародавні ікони

Під час розбирання руїн давно згорілої місцевої лікарні жителі села Нові Млини (Чернігівщина) виявили, що частина внутрішніх стін зроблена з ікон

У селі Нові Млини Чернігівської області виявили стародавні ікони зі знищеного храму. Ці ікони знайшли під час робіт у згорілій старій сільській лікарні. Лікарня згоріла ще 16 років тому, і ніхто не знав, що там у стінах можуть бути ікони.

Як повідомляє Реігійна правда, про це йдеться у місцевій групі ФБ-спільноти "Ми та село Нові Млини".

Руїни старої лікарні почали розбирати тільки зараз, хоча вона згоріла ще 16 років тому. З'ясувалося, що деякі з внутрішніх стін зроблені з давніх ікон. Ймовірно, ці ікони були винесені з Миколаївської церкви. Цей шедевр зодчеського мистецтва Лівобережної України XVIII століття зруйнували ще у 1930-х роках.

Працівники лікарні згадали про пацієнта, який там проходив лікування в 1990-х роках. Він молився на стіни. Виявилося, що це був священник Павло Льодок, який став жертвою репресій. Його лікарі тоді вважали божевільним, оскільки він стверджував, що бачить у стінах лики святих.

На деяких іконах збереглися дати – 1896 рік і є припущення, що іншим іконам може бути ще більше років.

Жителі села хочуть привести ікони в порядок і віддати їх у Свято-Троїцький храм. Ця церква побудована ще в 1800 році та збереглася до цього часу.

 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.