АНОНС: Презентація онлайн-доступу до цифрових копій журналу «Архіви України»

«Архіви України» – це науково-практичний журнал, відомий у світі, заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році

12 березня о 14.00 в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" (м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16) відбудеться презентація онлайн-доступу до цифрових копій повного зібрання науково-практичного журналу "Архіви України".

Тривалість заходу: 1 година.

 

"Архіви України" – це науково-практичний Журнал, відомий в Світі, який заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році. Журнал "Архіви України" містить дослідження актуальних питань історії, теорії і практики архівної справи в Україні та Світі, теорії і методології архівознавства.

Онлайн-доступ до цифрових копій повного зібрання Журналу "Архіви України" створить можливість долучити не тільки українського читача, а й на Світовому рівні презентувати унікальні архіви та документи.

До участі у заході запрошені:

  • Голова Державної архівної служби України – Хромов Анатолій Володимирович;
  • керівник приватного підприємства "Архівні Інформаційні Системи" – Віслобоков Кирило Асенович;
  • директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України – Папакін Георгій Володимирович;
  • завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, головний редактор науково-практичного журналу "Архіви України" – Палієнко Марина Геннадіївна;
  • директор Центрального державного електронного архіву України – Ковтанюк Юрій Славович.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Акредитація журналістів до 15:00 11.03.2021 за електронною адресою: l.hemrayeva@arch.gov.ua, (044) 275-27-77.

Питання для спікерів можна надсилати до 10:00 12.03.2021 на електронну адресу: l.hemrayeva@arch.gov.ua.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.