АНОНС: Презентація онлайн-доступу до цифрових копій журналу «Архіви України»

«Архіви України» – це науково-практичний журнал, відомий у світі, заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році

12 березня о 14.00 в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" (м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16) відбудеться презентація онлайн-доступу до цифрових копій повного зібрання науково-практичного журналу "Архіви України".

Тривалість заходу: 1 година.

 

"Архіви України" – це науково-практичний Журнал, відомий в Світі, який заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році. Журнал "Архіви України" містить дослідження актуальних питань історії, теорії і практики архівної справи в Україні та Світі, теорії і методології архівознавства.

Онлайн-доступ до цифрових копій повного зібрання Журналу "Архіви України" створить можливість долучити не тільки українського читача, а й на Світовому рівні презентувати унікальні архіви та документи.

До участі у заході запрошені:

  • Голова Державної архівної служби України – Хромов Анатолій Володимирович;
  • керівник приватного підприємства "Архівні Інформаційні Системи" – Віслобоков Кирило Асенович;
  • директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України – Папакін Георгій Володимирович;
  • завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, головний редактор науково-практичного журналу "Архіви України" – Палієнко Марина Геннадіївна;
  • директор Центрального державного електронного архіву України – Ковтанюк Юрій Славович.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Акредитація журналістів до 15:00 11.03.2021 за електронною адресою: l.hemrayeva@arch.gov.ua, (044) 275-27-77.

Питання для спікерів можна надсилати до 10:00 12.03.2021 на електронну адресу: l.hemrayeva@arch.gov.ua.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.