АНОНС: Презентація онлайн-доступу до цифрових копій журналу «Архіви України»

«Архіви України» – це науково-практичний журнал, відомий у світі, заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році

12 березня о 14.00 в залі Українського національного інформаційного агентства "Укрінформ" (м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16) відбудеться презентація онлайн-доступу до цифрових копій повного зібрання науково-практичного журналу "Архіви України".

Тривалість заходу: 1 година.

 

"Архіви України" – це науково-практичний Журнал, відомий в Світі, який заснований Державною архівною службою України ще у 1947 році. Журнал "Архіви України" містить дослідження актуальних питань історії, теорії і практики архівної справи в Україні та Світі, теорії і методології архівознавства.

Онлайн-доступ до цифрових копій повного зібрання Журналу "Архіви України" створить можливість долучити не тільки українського читача, а й на Світовому рівні презентувати унікальні архіви та документи.

До участі у заході запрошені:

  • Голова Державної архівної служби України – Хромов Анатолій Володимирович;
  • керівник приватного підприємства "Архівні Інформаційні Системи" – Віслобоков Кирило Асенович;
  • директор Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України – Папакін Георгій Володимирович;
  • завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, головний редактор науково-практичного журналу "Архіви України" – Палієнко Марина Геннадіївна;
  • директор Центрального державного електронного архіву України – Ковтанюк Юрій Славович.

У зв'язку з карантинними заходами кількість місць обмежена.

Акредитація журналістів до 15:00 11.03.2021 за електронною адресою: l.hemrayeva@arch.gov.ua, (044) 275-27-77.

Питання для спікерів можна надсилати до 10:00 12.03.2021 на електронну адресу: l.hemrayeva@arch.gov.ua.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.