УІНП випустив п`ятий ролик проєкту «Південь без міфів» — про концепцію «Степова Україна». ВІДЕО

Український інститут національної пам’яті презентує п'ятий ролик в рамках інформаційно-просвітницької кампанії «Південь без міфів».

Кампанія "Південь без міфів" покликана поширювати історичні знання про минуле степової України та деконструювати російські імперські міфи про історію Північного Причорномор'я, йдеться на сайті УІНП.

 

П`яте відео в анімаційній формі розповідає про концепт "Степова Україна" та які області сучасної України туди входять. Також у ролику закцентовано увагу на тому, як будувались стосунки з сусідніми по степу народами – татарами та османами, зокрема у спільній протидії Російській імперії.

Кампанія #ПівденьБезМіфів покликана розповісти історичні факти про степову Україну, зокрема висвітлити внесок українських козаків та кримських татар у розвиток краю.

Ролик розробила студія Young & Hungry production. Ініціатор та координатор інформаційно-просвітницької кампанії – заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.