Унікальні знахідки з печер Юдейської пустелі: біблійний сувій пророків та мумія дитини

Давній біблійний сувій та інші реліквії виявили ізраїльські археологи у пустельних печерах, куди можна дістатися лише зі спеціальним обладнанням.

Про це повідомляє ВВС. Україна.

 
ISRAEL ANTIQUITIES AUTHORITY

Вчені знайшли десятки шматочків пергаменту з написами грецькою, а також словом "Бог" на івриті.

Як припускають дослідники, сувій належав єврейським повстанцям, які сховались у пустелі після невдалого заколоту проти Римської імперії у ІІ столітті.

Знахідки виявили під час операції зі збереження печер від розграбування і плюндрування.

Це перший сувій, який знайшли за останні шістдесят років. У 1960-х роках археологи натрапили у локації, яку почали називати "Печерою жаху", на схожі фрагменти, а також на 40 скелетів.

Нові залишки древнього сувою містять вірші з книг пророка Захарії та пророка Нахума (Наума). Ці твори входять до так званої "Книги дванадцяти малих пророків" - біблійської книги пророцтв – а "малими" їх називають через обсяг в порівнянні з книгами чотирьох "великих" пророків (Ісаї, Єремії, Єзекиїла та Даниїла).

Написи на пергаменті зроблені грецькою – мовою, яку запровадили після завоювання Іудеї Александром Великим у IV столітті до Р.Х.

Водночас слово "Бог" у документі – єдине, написане на івриті.

Керівник ізраїльського Відомства старожитностей Ізраель Хассон оцінює знахідку як "неймовріно цінну для людства".

 
ISRAEL ANTIQUITIES AUTHORITY

У тих же печерах знайшли сховище рідкісних монет періоду єврейського повстання проти Риму, муміфікований скелет дитини, вік якої оцінюється у 6 тис. років, а також великий неушкоджений кошик, якому може бути понад 10,5 тис. років.

Печери розташовані на глибині 80 метрів під скелею і дістатися туди можна, лише спустившись на мотузці.

Нинішня експедиція є частиною проєкту Відомства старожитностей Ізраїлю із захисту мережі печер від шукачів античних скарбів.

Сама ж скеля з печерами розташована в Юдейській пустелі на західному узбережжі Мертвого моря.

Десятиріччями тут знаходять безцінні історичні скарби, зокрема всесвітньо відомі "Сувої Мертвого моря" ("Кумранські літописи"), найстаріші зі знайдених копій біблійних книг.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.

Три могили Івана Сенченка

Боюся, ніхто з вас, хто прочитали назву, не знає Івана Сенченка. Його долю в історії української літератури вичерпно характеризує підсумковий абзац у статті на Вікіпедії: «Прожив довге, складне й цікаве життя, сповнене творчої праці. Письменник ніколи не мав почесних нагород. Ім’я його частіше згадували серед нещадно критикованих, аніж визнаних, а книжки рідко перекладалися іншими мовами». До цього треба додати, що твори його ніколи не входили до шкільних програм, а останнє його видання — книжка в серії «Бібліотека української літератури» 1990 року