Торік до реєстру пам’яток внесли понад п'ять тисяч об’єктів – Фоменко

У 2020 році державний реєстр нерухомих пам’яток поповнився на 5175 об’єктів.

Про це заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко сказала в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".

 

"У 2020 державний реєстр нерухомих пам'яток поповнено на 5175 об'єктів. Я дуже добре пам'ятаю цю цифру, бо 175 – пам'ятки, розташовані на окупованих територіях Криму, ми їх внесли від міністерства, оскільки місцевого органу охорони не існує на сьогодні",- сказала Фоменко.

За її словами, найактивніше у плані надання пам'яткам охоронних статусів працювали Херсонська, Харківська, Полтавська, Сумська та Чернівецька області.

"Загалом до Реєстру на сьогодні внесено 1167 пам'яток культурної спадщини за категорією національного значення та 14676 за категорією місцевого значення", - додала заступник міністра.


Державний реєстр нерухомих пам'яток України – банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам'ятки культурної спадщини.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням