У Чехії вийшла книга про історію України із архівів КҐБ

Працю історика Володимира В’ятровича «Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття», що базується на документах з архівів КҐБ, видали чеською мовою.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Книга чеською мовою вийшла друком у грудні 2020 року у видавництві "Academia" під назвою "Ukrajinské 20. století: Utajované dějiny". Переклад здійснений Рітою Кіндлеровою за спряння Українського інституту книги.  Книгу можна придбати у чеських книжкових крамницях. 

19 березня відбудеться онлайн обговорення книги за участі автора Володимира В'ятровича (Київ), професора Карлового університету Станіслава Туміса (Прага), модерує Радко Мокрик (Прага). 

У книзі висвітлено події української історії між 1918 та 1991 роком за допомогою 66 історій окремих людей.

"Описуючи цей один із найдраматичніших, напевно, в історії України періодів, я намагався його подати не просто як історію, як певний суцільний процес, але і як історії історії якихось певних людей, історії окремих подій, які відбувалися в Україні протягом цього часу. Відповідно, моя історія України ХХ століття складається із 66 епізодів", — говорить Володимир В'ятрович.

"Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття" в Україні сьогодні виходить у харківському видавництві "КСД" і стала бестселлером (загалом українці купили біля 70 тисяч примірників). За книгу автор отримав премію імені Василя Стуса, а тижневик "Коментарі" назвав працю бестселером листопада 2011 року.

У 2012 році "Історія з грифом "Секретно"" увійшла до десятки найпопулярніших книжок у мережі книгарень "Є". У 2013 році книга стала переможцем у категорії науково-популярні видання номінації "Минувшина" Всеукраїнського рейтингу "Книжка року", а також отримала відзнаку Національної спілки письменників, у 2014 році отримала персональну відзнаку президента Форуму видавців Олександри Коваль. 


Володимир В'ятрович — історик, кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Архіву Служби безпеки України розсекретив раніше таємні архіви КҐБ та організував відкритий доступ до них. У 2010 —2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. У 2014 — 2019 роках голова Українського інституту національної пам'яті. Очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи (2008 — 2014). Керував науковим центром в Національному університеті "Києво–Могилянська академія" (2011 — 2015).  Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Зараз народний депутат України.

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.