Історична драма «Антон і червона химера» вийшла у прокат. ВІДЕО

Повнометражний історичний фільм “Антон і червона химера” режисера Зази Урушадзе вийшов у прокат.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"18 березня в прокат виходить створений за підтримки Держкіно історичний екшн "Антон і червона химера" від режисера-номінанта на премії "Оскар" і "Золотий глобус" Зази Урушадзе", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, сценарій стрічки створений за мотивами книги канадського письменника Дейла Ейслера, що оповідає реальну історію його родини.

"Фільм порушує загальнолюдські теми, які зрозумілі кожному. Ця стрічка – про цінність дитячої дружби, про класову нерівність і ненависть, які стали причиною революції, та про еміграцію як спробу втілити мрію про краще життя", - розповів письменник і сценарист Дейл Ейслер.

Продюсер Мірза Давітая зауважив, що у фільмі глядач спостерігатиме зіткнення ідеалістичного, чарівного світу дитинства з жорстоким дорослим світом.

"Фільм дає осмислення, що в житті є найголовнішим та якою є ціна людського життя. Я сподіваюсь, що саме такі почуття виникнуть у всіх, хто подивиться цю стрічку", - додав Давітая.

Події фільму відбуваються 1918 року в маленькому німецькому поселенні в Одеській області, куди після погрому випадково потрапляє єврейська сім'я: батько та син Яша. У Яші зав'язується дружба з німецьким хлопчиком Антоном, і разом вони стають свідками великих історичних подій.

Зйомки стрічки проходили в Одесі, Одеській області та Грузії.

Саундтрек до картини створили композитори Мирослав Скорик (Україна) та Патрік Каннелл (США).

Від України над історичним екшеном працювала компанія "Інсайт Медіа" за підтримки Держкіно.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".