Історична драма «Антон і червона химера» вийшла у прокат. ВІДЕО

Повнометражний історичний фільм “Антон і червона химера” режисера Зази Урушадзе вийшов у прокат.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"18 березня в прокат виходить створений за підтримки Держкіно історичний екшн "Антон і червона химера" від режисера-номінанта на премії "Оскар" і "Золотий глобус" Зази Урушадзе", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, сценарій стрічки створений за мотивами книги канадського письменника Дейла Ейслера, що оповідає реальну історію його родини.

"Фільм порушує загальнолюдські теми, які зрозумілі кожному. Ця стрічка – про цінність дитячої дружби, про класову нерівність і ненависть, які стали причиною революції, та про еміграцію як спробу втілити мрію про краще життя", - розповів письменник і сценарист Дейл Ейслер.

Продюсер Мірза Давітая зауважив, що у фільмі глядач спостерігатиме зіткнення ідеалістичного, чарівного світу дитинства з жорстоким дорослим світом.

"Фільм дає осмислення, що в житті є найголовнішим та якою є ціна людського життя. Я сподіваюсь, що саме такі почуття виникнуть у всіх, хто подивиться цю стрічку", - додав Давітая.

Події фільму відбуваються 1918 року в маленькому німецькому поселенні в Одеській області, куди після погрому випадково потрапляє єврейська сім'я: батько та син Яша. У Яші зав'язується дружба з німецьким хлопчиком Антоном, і разом вони стають свідками великих історичних подій.

Зйомки стрічки проходили в Одесі, Одеській області та Грузії.

Саундтрек до картини створили композитори Мирослав Скорик (Україна) та Патрік Каннелл (США).

Від України над історичним екшеном працювала компанія "Інсайт Медіа" за підтримки Держкіно.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.