Історична драма «Антон і червона химера» вийшла у прокат. ВІДЕО

Повнометражний історичний фільм “Антон і червона химера” режисера Зази Урушадзе вийшов у прокат.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"18 березня в прокат виходить створений за підтримки Держкіно історичний екшн "Антон і червона химера" від режисера-номінанта на премії "Оскар" і "Золотий глобус" Зази Урушадзе", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, сценарій стрічки створений за мотивами книги канадського письменника Дейла Ейслера, що оповідає реальну історію його родини.

"Фільм порушує загальнолюдські теми, які зрозумілі кожному. Ця стрічка – про цінність дитячої дружби, про класову нерівність і ненависть, які стали причиною революції, та про еміграцію як спробу втілити мрію про краще життя", - розповів письменник і сценарист Дейл Ейслер.

Продюсер Мірза Давітая зауважив, що у фільмі глядач спостерігатиме зіткнення ідеалістичного, чарівного світу дитинства з жорстоким дорослим світом.

"Фільм дає осмислення, що в житті є найголовнішим та якою є ціна людського життя. Я сподіваюсь, що саме такі почуття виникнуть у всіх, хто подивиться цю стрічку", - додав Давітая.

Події фільму відбуваються 1918 року в маленькому німецькому поселенні в Одеській області, куди після погрому випадково потрапляє єврейська сім'я: батько та син Яша. У Яші зав'язується дружба з німецьким хлопчиком Антоном, і разом вони стають свідками великих історичних подій.

Зйомки стрічки проходили в Одесі, Одеській області та Грузії.

Саундтрек до картини створили композитори Мирослав Скорик (Україна) та Патрік Каннелл (США).

Від України над історичним екшеном працювала компанія "Інсайт Медіа" за підтримки Держкіно.

Кацапізація Донбасу

"Портрет царя й цариці висів в хаті поруч з образом Бога й різних святих. Дітям то говорило — що цар, — це такий же святий, як інші святі. Коли на час закінчення школи дістав я якось до рук "Кобзаря", то його мова здавалася мені чимось у роді тієї мови, що нею писаний псалтир, тобто церковно-слов'янщини. Я вже й дома говорив "по-русски" й мої рідні були вдоволені, гордилися, що їх Саша говорить "по-панському". Ту ж Комишуваську школу й з тими ж всіма наслідками виходив і мій товариш по ній Микита Шаповалов. І в його прізвищі по тій же причині, що й у моїм теліпався русифікаційний хвостик "ов""

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін