Історична драма «Антон і червона химера» вийшла у прокат. ВІДЕО

Повнометражний історичний фільм “Антон і червона химера” режисера Зази Урушадзе вийшов у прокат.

Про це повідомляє пресслужба Держкіно.

 

"18 березня в прокат виходить створений за підтримки Держкіно історичний екшн "Антон і червона химера" від режисера-номінанта на премії "Оскар" і "Золотий глобус" Зази Урушадзе", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, сценарій стрічки створений за мотивами книги канадського письменника Дейла Ейслера, що оповідає реальну історію його родини.

"Фільм порушує загальнолюдські теми, які зрозумілі кожному. Ця стрічка – про цінність дитячої дружби, про класову нерівність і ненависть, які стали причиною революції, та про еміграцію як спробу втілити мрію про краще життя", - розповів письменник і сценарист Дейл Ейслер.

Продюсер Мірза Давітая зауважив, що у фільмі глядач спостерігатиме зіткнення ідеалістичного, чарівного світу дитинства з жорстоким дорослим світом.

"Фільм дає осмислення, що в житті є найголовнішим та якою є ціна людського життя. Я сподіваюсь, що саме такі почуття виникнуть у всіх, хто подивиться цю стрічку", - додав Давітая.

Події фільму відбуваються 1918 року в маленькому німецькому поселенні в Одеській області, куди після погрому випадково потрапляє єврейська сім'я: батько та син Яша. У Яші зав'язується дружба з німецьким хлопчиком Антоном, і разом вони стають свідками великих історичних подій.

Зйомки стрічки проходили в Одесі, Одеській області та Грузії.

Саундтрек до картини створили композитори Мирослав Скорик (Україна) та Патрік Каннелл (США).

Від України над історичним екшеном працювала компанія "Інсайт Медіа" за підтримки Держкіно.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.