Похід на схід: дослідники презентували інтерактивну мапу з осередками ОУН у 1940-х роках

Від Сяну до Дону — організатори проєкту показали, як поширювалася мережа ОУН на сході та півдні України у роки Другої світової війни

озроблена база даних руйнує стереотипи про діяльність визвольного руху під проводом Організації українських націоналістів виключно на території Західної України. ОУН своєю головною метою проголошувала об'єднання всіх українських земель у складі єдиної держави. Інтерактивна мапа демонструє, як ця мета втілювалася на початку 1940-х років. 

 

Робота над проєктом тривала кілька років, ключові етапи вдалося здійснити за підтримки Українського культурного фонду. Організаторами проєкту виступили Центр досліджень визвольного руху, видання Texty.org.ua та Олександр Оксимець.

"Результат нашої трирічної роботи себе виправдав — тепер кожен може побачити, що визвольний рух — це явище не тільки західноукраїнське, а всеукраїнське, оскільки не було жодного регіону України, не охопленого мережею революційної ОУН", — говорить Ігор Бігун, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор "Інтерактивної мапи ОУН".

Щоб створити таку базу даних, дослідники опрацювали сотні архівні документів та джерел. До кожного обласного центру також створили коротку інформаційну довідку. Загалом над проєктом працювало понад двадцять фахівців, десять серед яких — історики. 

Інтерактивна мапа з оглядовою статтею опублікована на сайті Texty.org.ua.

"Однією з наших концептуальних засад є писати про український наратив та підтримувати антиколоніальний дискурс. ОУН боролася проти Російської імперії, і ми цю справу продовжуємо. Якби не було мережі цієї організації, навряд би існувала Україна", — коментує головний редактор Texty.org.ua Роман Кульчинський, пояснюючи, чому видання взялося за такий проєкт.

Автори проєкту зазначають, що робота далі триватиме: він буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації. Дослідників запрошують подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.