У Вінниці оголосили конкурс проєктів ревіталізації території музею-садиби Коцюбинського

У Вінниці ініціювали всеукраїнський конкурс проєктів ревіталізації території літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

 

"Відповідно до рішення № 772 від 25 березня, виконавчий комітет Вінницької міської ради вирішив провести Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території музею М.М. Коцюбинського з облаштуванням громадського простору на прилеглій території у м. Вінниці", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що всеукраїнський конкурс має назву "Коцюбинський вдома", його планується повести до 3 жовтня цього року. Замовником конкурсу виступає Департамент архітектури та містобудування міської ради.

Конкурс стартує 31 березня. У результаті відбору найкращих ідей нове обличчя мають отримати дитячий майданчик, площа з пам'ятником Коцюбинському та сад меморіального музею-садиби. Проте поза конкурсом зазнають репрезентації і приміщення музейного комплексу.

Як йдеться на сторінці конкурсу у Фейсбуці, ділянка, яка зазнає ревіталізації, розташована в найстарішій частині мікрорайону Замостя у Вінниці та є історичною територією хутора Абазівка, що належав діду письменника.

На сьогодні вона має дві зони: перша – це територія музею-садиби Михайла Коцюбинського (включає меморіальні будівлі, адміністративний корпус і територію саду), друга – територія змішаного використання (площа з пам'ятником, дитячий майданчик і зона тротуару).

На початку 2020 року вперше за півстоліття розпочалася реставрація музею-садиби, де колись народився, жив і творив Михайло Коцюбинський.

Важливим моментом під час її проведення було збереження автентичного вигляду приміщень, щоб кожен відвідувач музейного комплексу міг повернутися у часи, коли тут жила родина Коцюбинських. Процес реставрації завершиться не раніше 2022-го.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.