У Вінниці оголосили конкурс проєктів ревіталізації території музею-садиби Коцюбинського

У Вінниці ініціювали всеукраїнський конкурс проєктів ревіталізації території літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

 

"Відповідно до рішення № 772 від 25 березня, виконавчий комітет Вінницької міської ради вирішив провести Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території музею М.М. Коцюбинського з облаштуванням громадського простору на прилеглій території у м. Вінниці", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що всеукраїнський конкурс має назву "Коцюбинський вдома", його планується повести до 3 жовтня цього року. Замовником конкурсу виступає Департамент архітектури та містобудування міської ради.

Конкурс стартує 31 березня. У результаті відбору найкращих ідей нове обличчя мають отримати дитячий майданчик, площа з пам'ятником Коцюбинському та сад меморіального музею-садиби. Проте поза конкурсом зазнають репрезентації і приміщення музейного комплексу.

Як йдеться на сторінці конкурсу у Фейсбуці, ділянка, яка зазнає ревіталізації, розташована в найстарішій частині мікрорайону Замостя у Вінниці та є історичною територією хутора Абазівка, що належав діду письменника.

На сьогодні вона має дві зони: перша – це територія музею-садиби Михайла Коцюбинського (включає меморіальні будівлі, адміністративний корпус і територію саду), друга – територія змішаного використання (площа з пам'ятником, дитячий майданчик і зона тротуару).

На початку 2020 року вперше за півстоліття розпочалася реставрація музею-садиби, де колись народився, жив і творив Михайло Коцюбинський.

Важливим моментом під час її проведення було збереження автентичного вигляду приміщень, щоб кожен відвідувач музейного комплексу міг повернутися у часи, коли тут жила родина Коцюбинських. Процес реставрації завершиться не раніше 2022-го.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.