У Вінниці оголосили конкурс проєктів ревіталізації території музею-садиби Коцюбинського

У Вінниці ініціювали всеукраїнський конкурс проєктів ревіталізації території літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського.

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

 

"Відповідно до рішення № 772 від 25 березня, виконавчий комітет Вінницької міської ради вирішив провести Всеукраїнський відкритий архітектурний конкурс на кращу проєктну пропозицію ревіталізації території музею М.М. Коцюбинського з облаштуванням громадського простору на прилеглій території у м. Вінниці", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що всеукраїнський конкурс має назву "Коцюбинський вдома", його планується повести до 3 жовтня цього року. Замовником конкурсу виступає Департамент архітектури та містобудування міської ради.

Конкурс стартує 31 березня. У результаті відбору найкращих ідей нове обличчя мають отримати дитячий майданчик, площа з пам'ятником Коцюбинському та сад меморіального музею-садиби. Проте поза конкурсом зазнають репрезентації і приміщення музейного комплексу.

Як йдеться на сторінці конкурсу у Фейсбуці, ділянка, яка зазнає ревіталізації, розташована в найстарішій частині мікрорайону Замостя у Вінниці та є історичною територією хутора Абазівка, що належав діду письменника.

На сьогодні вона має дві зони: перша – це територія музею-садиби Михайла Коцюбинського (включає меморіальні будівлі, адміністративний корпус і територію саду), друга – територія змішаного використання (площа з пам'ятником, дитячий майданчик і зона тротуару).

На початку 2020 року вперше за півстоліття розпочалася реставрація музею-садиби, де колись народився, жив і творив Михайло Коцюбинський.

Важливим моментом під час її проведення було збереження автентичного вигляду приміщень, щоб кожен відвідувач музейного комплексу міг повернутися у часи, коли тут жила родина Коцюбинських. Процес реставрації завершиться не раніше 2022-го.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.