На «Велику реставрацію» подають шість старовинних дерев'яних церков Закарпаття. ВІДЕО

На Закарпатті шість давніх дерев’яних церков у межах програми "Єврорегіон "Карпати-Україна" цьогоріч подають на реалізацію програми "Велика реставрація".

Про це повідомив у Фейсбуці голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров.

 
Свято-Параскевський храм (Олександрівка)

За його словами, йдеться про храми в Колодному, Олександрівці, Новоселиці, Середньому Водяному, Сокирниці та Діловому.

"Виклик, який стоїть перед нами, – це оптимізація витрат. Вартість реконструкції лише однієї церкви в Олександрівці, згідно з ПКД 2017 року, становить майже 4 мільйони гривень! При таких цінниках не вистачить ніяких коштів "Великої реставрації", - акцентував Петров.

Він додав, що на цьому етапі реставраційні роботи в Західному регіоні України виконує лише одне львівське підприємство, яке, фактично, є монополістом.

Відтак, на Закарпатті обговорюють ідею створення у краї реставраційного центру на базі Закарпатської академії мистецтв. Планується відкриття в Академії навчального підрозділу, який би готував реставраторів.

Петров зауважив, що уже у процесі навчання, в межах проходження практики, студенти зможуть виконувати роботи з реставрації церков.


Як повідомлялося, Міністерство культури та інформаційної політики з березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

У межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.