МКІП оголошує про початок відбору проєктів за програмою «Велика реставрація»

Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів за програмою «Велика реставрація».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Від 3 березня 2021 року – Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам'ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво", - йдеться у повідомленні.

У відборі візьмуть участь проєкти, які відповідатимуть встановленим вимогам.

Зазначається, що для розгляду проєкту у встановленому законом порядку заявникам необхідно: подати заявку на участь у відборі; письмову згоду суб'єкта, в якого пам'ятка культурної спадщини перебуває на праві господарського відання чи на праві оперативного управління, на проведення робіт, зазначених у заявці; копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інші документи.

Документи приймаються протягом 30 календарних днів починаючи з дня оприлюднення оголошення. Для участі у відборі заявникам необхідно надіслати документи у сканованому вигляді в форматі PDF, кожен документ окремим файлом на електронну пошту: vb@mkip.gov.ua.

Для організації проведення відбору МКІП створено організаційну групу, до повноважень якої входять, зокрема, прийняття поданих для участі у відборі документів.

Відбір проводитиметься експертною групою шляхом оцінювання та складення рейтингу проєктів протягом 30 календарних днів з дати отримання документів у повному обсязі від організаційної групи. За рішенням експертної групи строк відбору проєктів може бути збільшений.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.