У Польщі виявлено останки черниць, закатованих радянськими солдатами

Польським вченим вдалося встановити особи семи монахинь-катаржинок, убитих солдатами Червоної армії в січні 1945 року

Про це повідомляє РІСУ.

Вбивство червоноармійцями  семи монахинь, які працювали в госпіталі, було задокументовано ще в 1945 році. Пошуки велися Інститутом національної пам'яті спільно з Католицькою Церквою, яка веде процес беатифікації жінок, що прийняли мученицьку смерть за віру і вірність обов'язку.

Останки сестри Харитіни (Ядвіги Фаль) виявлені на кладовищі в Гданську, останки сестер Генероси (Марія Больц), Кшиштофори (Марти Кломфасс) і Ліберії (Марія Домінік) - в Ольштині, а сестер Роланди (Марії Абрахам), Гунільди (Дороти Стеффен) і Бони (Анни Песка) - в Орнет.

Їх могили використовувалися для повторного поховання, в ході пошуків довелося ексгумувати останки тих, хто був похований в них потім. Дослідники знайшли фрагменти одягу, характерних для черниць-катаржинок, чотки, хрести, медальйони із зображенням святого сімейства.

Інститут національної пам'яті Польщі розповідає, що коли в лікарню увірвалися радянські війська, сестри спробували захистити від них поранених німецьких солдатів. Тоді зазнали нападу і вони. Багато черниці перед тим, як загинути, були зґвалтовані.

Найбільш страшну смерть прийняла 42-річна сестра Кшиштофора. На її тілі було 16 штикових ран, їй викололи очі і вирвали язик. Сестру Генеросу, за даними Інституту, замкнули на горищі лікарні, де над нею знущалися 10 днів. Потім її звільнили, але не витримавши фізичних і психологічних страждань черниця померла 9 травня 1945 року.

 
Фото: Courtesy of the Institute of National Remembrance

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.