"Вихідний день 8 березня в Україні виглядає нелогічним" - Антон Дробович

Для Дробовича скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є «не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати»

Як повідомляє Радіо Свобода, голова Інституту національної памʼяті Антон Дробович в ефірі телеканалу "Україна24" сказав: "Позиція Інституту така: якщо це був день, зокрема, боротьби за трудові права жінок, то вихідний день у день перемоги трудових прав жінок виглядає дуже нелогічно".

 

Голова УІНП повідомив, що в Україні завершується робота над законопроєктом про свята і пам'ятні дати.

"Під час громадського обговорення всі зможуть взяти участь і розібратися: хочуть вони неробочий день чи не хочуть. Але українці люблять вихідні, тому, скоріше за все, будуть за вихідний", – сказав Дробович.

Водночас, за його словами, скасування вихідного в Міжнародний жіночий день є "не настільки принциповою темою як те, якими сенсами його наповнювати".

"Питання, чи сповідувати традиції радянської людини – "весна, краса"?.. Ні, це не сприймає багато хто, до речі, не сприймають і люди старшого віку цю радянщину", – сказав голова УІНП.

8 березня у світі відзначають Міжнародний жіночий день, повна назва якого Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир (рішенням ООН від 1977 року). В Україні 8 березня вихідний день.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.