У Сімферополі тріснув пам'ятник Катерині II

В окупованому Криму, в Сімферополі, руйнується встановлений близько п'яти років тому пам'ятник російській імператриці Катерині II.

Про це повідомляє портал АРК.

 

"У Сімферополі помпезно встановлений пам'ятник імператриці Катерині II тріщить по швах", - йдеться в повідомленні.

За даними видання, в "адміністрації Сімферополя", коментуючи ситуацію з ушкодженим пам'ятником, повідомили, що про проблему знають і шукають шляхи її вирішення.

За словами окупаційних чиновників, "для обстеження монумента необхідні фахівці, щоб не завдати ще більшої шкоди".


Пам'ятник Катерині II було встановлено у Сімферополі 19 серпня 2016 року на "народні кошти", нагадує АРК. Повідомлялося, що на 10-метрову багатофігурну композицію вагою сім тонн зібрали 46 млн рублів (близько 17 млн грн).

Після встановлення пам'ятника з'ясувалося, що скульптори переплутали нагороди на бюстах російських завойовників, зображених навколо Катерини II.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.