Хрести на стінах Храму Гробу Господнього в Єрусалимі. Нова теорія походження

Хрести на стінах однієї з головних християнських святинь — Храму Гробу Господнього, що в Єрусалимі — довгий час вважалися справою рук паломників. Однак останнє дослідження, що вивчило особливості карбування, дійшло висновку, що все могло бути не так просто.

Про це пише TheБабель із посиланням на Reuters.

 

Раніше вивчити хрести на стінах було неможливо через надмірну кількість відвідувачів, однак з 2018 року, коли частину Храму закрили на реставрацію, науковці нарешті змогли дослідити карбування прискіпливіше.

Разом з представниками Вірменської апостольської церкви, що утримує храм, дослідники відтворили тривимірні моделі карбувань, щоб зрозуміти, хто і яким чином міг їх зробити.

Учені побачили, що всі карбування мають однакову глибину. На думку дослідників, усі хрести були зроблені руками двох-трьох майстрів у XV столітті. Нова теорія пояснює появу карбувань таким чином: паломники платили священникам і художникам храму, і ті вирізали на стіні хрест на честь платника і членів його сім'ї.

Свого часу подібна послуга могла вважатися дуже цінною, оскільки Храм Гробу Господнього — найсвятіше місце для християн, і мати там власний хрест — особлива честь.

Наглядач Храму, священник Вірменської церкви Самуель Агоян заявив, що дослідження пішло храму на користь, а зараз, напередодні Великодня, його керівництво намагається позбутися коронавірусних обмежень.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.