Мінкульт розпочинає реставрацію костелу Святого Миколая у Києві

Міністерство культури розпочинає реставрацію костелу Святого Миколая у Києві

Мінкультури передасть костел Святого Миколая в користування парафії — до 1 червня 2022 року. Ремонт планують завершити у січні 2022 року. Про це у своєму Telegram-каналі написав міністр культури Олександр Ткаченко.

 

"Нарешті можу повідомити, що протиаварійні роботи в Костелі Святого Миколая виконає ТОВ "УКРСПЕЦРЕСТАВРАЦІЯ". Бюрократичні процедури, на жаль, змістили дату початку робіт. Але тепер переговорна процедура позаду, тож Національний будинок органної та камерної музики уклав договір з підрядником", — зазначив він.


Під час реставрації планується виконати такі роботи:

Укріплення віконних конструкцій.

Ремонт підлоги.

Очистка та утилізація сажі.

Ремонт системи опалення.

Ремонт системи електропостачання та освітлення.

Ремонт системи пожежогасіння.

Встановлення захисних сіток та демонтаж навісних аварійних елементів.


За словами Ткаченка, вартість робіт оцінюється в 19,5 млн гривень. Фінансування відбуватиметься за рахунок зібраних благодійних коштів.


Нагадуємо, що 3 вересня 2021 року в костелі Святого Миколая сталась пожежа. Загоряння сталось між першим і другим поверхами, вогонь швидко поширився на покрівлю будівлі, однак його швидко загасили.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.