У Києві зруйнували старовинний будинок

Прибутковий будинок Уткіна на вулиці Симона Петлюри в Києві, збудований накрикінці ХІХ століття, був демонтований 10-11 квітня

Про це повідомляє Хмарочос.

 
Фото: Вікіпедія

На місці двоповерхового будинку девелоперська компанія Zim Group планує звести 26-поверховий апарт-готель Times на 352 номери.

Коли стало відомо про початок демонтажу, на місце приїхали активісти, які намагалися йому завадити. Як повідомляє ГО "Мапа реновації", руйнування кілька разів призупиняли, коли за викликом з'являлася поліція, але потім продовжували. 

За зверненням громадської організації "Мапа реновації" Шевченківська окружна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом демонтажу будинку Уткіна. Руйнування будівлі розглядають як самоправство – стаття 356 Кримінального кодексу.

У пресслужбі компанії "Приват", яка є власником будівлі та орендарем ділянки, заявили: "Про будь-яку історичну цінність будівлі ТОВ "Приват", як її власнику, не відомо. Будівля не внесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Згадувана у ЗМІ назва "будинок Уткіна" не має під собою жодного документального підґрунтя".

Міністр культури Олександр Ткаченко стверджує, що Мінкульт не давав жодних дозволів на будівництво в історичному ареалі й уже здійснює перевірку. Він також закликав правоохоронні органи провести ретельне розслідування, хто дав дозвіл на знищення історичної будівлі.

"Знесення історичного будинку купця Уткіна в Києві – варварство. Тим більше, що ця будівля, відповідно до історико-архітектурного опорного плану міста, входить в історичний ареал забудови міста", – заявив Ткаченко у своєму телеграм-каналі.

 

Руїни будинку Уткіна. Фото: Семен Широчин

Прибутковий будинок купця Івана Уткіна було збудовано орієнтовно між 1890 та 1905 роками. За оцінкою краєзнавця Антона Короба, будівля перебувала в гарному стані, без ознак аварійності.

Кава і «Велика депресія»

Навряд чи бідні й голодні люди потребували насамперед кави, але на чашку вони бодай могли сподіватися. Відстоявши довжелезну чергу на доброчинну кухню, людина «отримувала миску кукурудзяної каші, часто без молока й цукру, і кухоль кави». Сільські жителі, втративши свої ферми, ставили на узбіччях намети і трималися на «квасолі і чорній каві». Дороті Дей згадувала, як чоловіки приходили до благодійних пунктів католицького робітничого руху "по одяг, черевики, шкарпетки чи плащ": "Коли у нас нічого не залишалося, ми казали: "Посидьте, випийте кави. Візьміть сендвіч". Кави ми варили дедалі більше".

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"