Комітет Ради підтримав пропозицію щодо недопущення росіян до будівництва меморіалу у Бабиному Яру

Комітет гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради підтримав державний проєкт постанови щодо меморіалу "Бабиного Яру", який визнає неприпустимою участь у реалізації заходів громадян і організацій держави-агресора

Про це повідомляє Еспресо з посиланням на нардепа "ЄС" Володимира В'ятровича у Facebook.

"Комітет гуманітарної та інформаційної політики ВР підтримав знаковий проєкт постанови "Про додаткові заходи з ушанування пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру та Голокосту" (№5290), який внесли я і ще 30 депутатів з різних фракцій", - повідомив він.

"За" проголосували 6 членів комітету, 4 утримались.

 

"Незважаючи на те, що після цього голосування здійнявся скандал і "слуги народу" спробували переграти це рішення, для скасування власного рішення їм забракло одного голосу. Постанова, підтримана сьогодні профільним комітетом, визнає неприпустимою участь у реалізації заходів із вшанування Бабиного Яру громадян і організацій держави-агресора", - наголосив В'ятрович.

Документ доручає уряду затвердити державний проєкт Концепції розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру, розроблений в Інституті історії України.

Також уряд має:

- внести до парламенту проєкт державної цільової програми, спрямованої на забезпечення комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру;

- вжити невідкладних заходів для розширення меж охоронних зон заповідника "Бабин Яр", внесення об'єктів, пов'язаних із вшануванням жертв злочинів націонал-соціалістичного (нацистського) та комуністичного тоталітарних режимів, які відбувалися на території Бабиного Яру та навколо нього у роки Другої світової війни до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Теми

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.