УІНП презентував освітній проєкт «Діалоги про війну»

Український інститут національної пам’яті презентував свій новий освітній проєкт «Діалоги про війну»

Про це розповів під час онлайн-презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Я дякую всім, хто долучився до цього проєкту, в першу чергу Володимиру Жемчугову, який був його ініціатором. Для Українського інституту національної пам'яті дуже важливо створювати популяризаційні історичні, наукові продукти, які допомагають нам пам'ятати важливі речі про те, хто ми є, чому ми тут, на цій землі, чого ми прагнемо, які наші цінності... Ми старалися створити такий проєкт, знайти таку форму, завдяки якій можна розповісти про важливі речі, які варто знати зараз, щоб не бути ошуканими і не постраждати від сусідів. І чесно, але доступно розповісти правду", - зазначив голова УІНП Антон Дробович.

Водночас він додав, що цей проєкт дає нагоду поміркувати про питання, які стосуються оцінки війни, зокрема, "чи нормально, що в ХХІ столітті хтось на когось нападає з якихось варварських мотивів".

"Я сподіваюся, цей проєкт відкриє діалог про війну, причини й наслідки, про мир, про гідність, про права людини і в шкільній аудиторії. Що наш проєкт допоможе вчителям, методистам, вихователям", - сказав Дробович.

Як зазначалося, робота над проєктом розпочалася понад рік тому з ініціативи Героя України, співробітника ДП "Захист інформаційного простору" при Міністерстві культури та інформаційної політики Володимира Жемчугова, який після звільнення з полону проводить активну просвітницьку, національно-патріотичну роботу серед української молоді, – саме він запропонував розробити відеопроєкт для освітян і учнів, який би розкривав сутність війни, зокрема особливості ведення сучасної російсько-української війни.

Теми

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.