УІНП презентував освітній проєкт «Діалоги про війну»

Український інститут національної пам’яті презентував свій новий освітній проєкт «Діалоги про війну»

Про це розповів під час онлайн-презентації голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Я дякую всім, хто долучився до цього проєкту, в першу чергу Володимиру Жемчугову, який був його ініціатором. Для Українського інституту національної пам'яті дуже важливо створювати популяризаційні історичні, наукові продукти, які допомагають нам пам'ятати важливі речі про те, хто ми є, чому ми тут, на цій землі, чого ми прагнемо, які наші цінності... Ми старалися створити такий проєкт, знайти таку форму, завдяки якій можна розповісти про важливі речі, які варто знати зараз, щоб не бути ошуканими і не постраждати від сусідів. І чесно, але доступно розповісти правду", - зазначив голова УІНП Антон Дробович.

Водночас він додав, що цей проєкт дає нагоду поміркувати про питання, які стосуються оцінки війни, зокрема, "чи нормально, що в ХХІ столітті хтось на когось нападає з якихось варварських мотивів".

"Я сподіваюся, цей проєкт відкриє діалог про війну, причини й наслідки, про мир, про гідність, про права людини і в шкільній аудиторії. Що наш проєкт допоможе вчителям, методистам, вихователям", - сказав Дробович.

Як зазначалося, робота над проєктом розпочалася понад рік тому з ініціативи Героя України, співробітника ДП "Захист інформаційного простору" при Міністерстві культури та інформаційної політики Володимира Жемчугова, який після звільнення з полону проводить активну просвітницьку, національно-патріотичну роботу серед української молоді, – саме він запропонував розробити відеопроєкт для освітян і учнів, який би розкривав сутність війни, зокрема особливості ведення сучасної російсько-української війни.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.