На Тернопільщині видали книгу про сакральні скульптури краю

Уперше в Україні створено фотопутівник для поціновувачів релігійного туризму «Сакральна скульптура Тернопільщини», в якому зібрано докладну інформацію про майже 900 скульптур та унікальних давніх кам’яних хрестів.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директор Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини Марина Ягодинська.

 

"Робота над цим виданням тривала не один рік. Працюючи над книгою, ми хотіли показати усе скульптурне розмаїття нашого краю, що творилось упродовж багатьох століть.

До книги увійшли не тільки світлини найбільш самобутніх сакральних пам'яток у населених пунктах області. Тут помістили й карти, які вказують, де розташовані такі об'єкти, що цікавлять не тільки істориків, релігієзнавців, але й багатьох туристів.

Думаю, така фотокнига-каталог – це не тільки презентаційне видання. Воно дасть поштовх для подальших досліджень сакральної скульптури Тернопільщини", – сказала Ягодинська.

За її словами, нині на Тернопіллі нараховується майже 870 сакральних скульптур – хрестів та фігур, 187 пам'ятних знаків на честь скасування панщини, близько 200 фігур Матері Божої, десятки фігур Ісуса Христа та Іоанна Непомука. Світлини більшості з них увійшли до нового фотоальбому. Видали його у межах грантового проєкту Українського культурного фонду "Культура в часи кризи: інституційна підтримка".

Як зазначають упорядники книги, нині багато сакральних пам'яток під дією руйнівних природних чинників нищаться, тому дуже важливо зберегти їх для нащадків хоча б у світлинах.

Фахівці акцентували увагу на тому, що жителі багатьох сіл, містечок і міст задля надання "естетичного вигляду" десятками років забілюють сакральні пам'ятки так, що втрачаються риси обличчя, основні деталі одягу, інші елементи скульптур. Якщо це триватиме й надалі, то самобутні зразки давнього сакрального зодчества перетворяться на безликі, забілені фігури, які неможливо буде ідентифікувати.

Тому, як вважають автори, саме такий фотоальбом стане не тільки змістовним путівником для туристів, але й своєрідною базою даних, в якій зафіксовані автентичні елементи сакральних скульптур, що демонструють духовну культуру українців.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.