Суспільне запускає проєкт «НАШІ 30» - спогади українців про перші роки Незалежності. ВІДЕО

Суспільний мовник 19 квітня запускає документальний мультимедійний проєкт «НАШІ 30» до річниці Незалежності України.

Проєкт – до якого увійде серіал "НАШІ 30" та подкаст "НАШІ 30. Жива історія" — спогади й рефлексії громадян про великі події напередодні проголошення Незалежності та початку 1990-х. – зосереджує увагу на темах боротьби за загальнолюдські, громадянські цінності та права людини, повідомляє пресслужба мовника.

 

Як зазначається, прем'єра серіалу відбудеться 20 квітня на ютуб-каналі UA: ПЕРШИЙ о 21:00. Дев'ять документальних серій показуватимуть щотижня протягом квітня-травня, а також по одному епізоду напередодні Олімпійських ігор у липні та до Дня Незалежності у серпні.

Документальний серіал про дев'яності "НАШІ 30" розповідатиме про спільний досвід дорослішання та травми набуття самостійності — те, що зробило українців сильнішими на шляху до незалежності.

Йтиметься, зокрема, про перших екоактивістів з Нетішина та Запоріжжя, членів шахтарських страйкомів, які пішли маршем на Київ; кримських татар, котрі поверталися додому; воїнів-афганців, які зрозуміли для себе суперечливість Афганської війни; всіх тих, хто у "новій" Україні мусив змінювати роботу і ставати підприємцями-самоуками, одночасно ставлячи на ноги власні родини й країну.

Як повідомили у пресслужбі мовника, "НАШІ 30. Жива історія" — перший історичний подкаст Суспільного, який вийде згодом, про дев'яності для тридцятирічних ровесників незалежності, які знають тільки нову Україну і не пам'ятають, якою ця держава була раніше та чого вартувало відновлення незалежності їхнім батькам.

20 епізодів подкастів, озвучені відомими українцями, розповідають про історії шахтарів і "човникарок", афганців та кримських татар, екоактивістів та сектантів "Білого братства", про те, як українці виборювали перші спортивні "нагороди незалежності", вчилися відпочивати по-новому і жити в новій країні. Незабаром подкаст буде доступний на подкаст-платформах Суспільного, також проєкт транслюватиметься в ефірі UA: Українське радіо.

"Тридцять — вік, коли саме час поставити запитання, а що зробило нас такими, як ми є. На початку 1990-х було не до рефлексій. Незалежні українські медіа лише з'являлися. Архіви частково розгубилися або залишалися на носіях, які самі стали історією.

Сьогодні про ті часи ми знаходимо переважно продукти не української журналістики, кінематографічні кліше, або розповіді окремих політиків. Цей проєкт наповнює історію перших років незалежності голосами її справжніх свідків — самих українців, які змогли подолати перешкоди тоді, і тепер можуть розказати, як це було.

І ще наша команда присвячує його нашим батькам, бо тільки працюючи з архівними матеріалами, історіями, ставлячи запитання героям, ми усвідомили, з чим вони зіткнулися і як давали раду у віці, в якому нині є ми", — розповіла керівниця проєкту "НАШІ 30" Наталя Гуменюк.

"Проєкт "НАШІ 30" унікальний для Суспільного ще й тим, що в кожному епізоді розкриваються історії людей з різних регіонів. Події, що відбулися за 30 років незалежності, дуже по-різному вплинули на наші життя, та все ж ми прожили перше незалежне 30-річчя разом, і нам є що сказати одне одному. Особисто мене кожен випуск вчить дуже уважно слухати людей, які живуть з нами поруч", — коментує подію генпродюсерка регіонального мовлення Суспільного Марія Фрей.

У межах проєкту також створено інтерактивний простір "Жива історія", де кожен може залишити власний спогад та дізнатися більше про маловідомі сторінки початку становлення української незалежності. У ньому зібрані історичні дані, документи та архівні відомості, а "Жива історія" — це відеоспогади самих українців, свідків подій епохи 90-х, які у форматі "усної історії" збирає й публікує команда документалістів та студентів.

Проєкт створено командою Лабораторії журналістики суспільного інтересу, незалежних соціологів, дослідників та журналістів за підтримки Посольства США в Україні.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.