На сході Туреччини знайшли римську дорогу, якій близько 2000 років

Під час археологічних розкопок у стародавньому місті Аміда Хейюк, що на території сучасного міста Діярбакир, на південному сході Туреччини, було виявлено стародавню римську дорогу віком приблизно дві тисячі років.

Про це повідомляє видання Haber Turk.

 

"Дуже цікаві знахідки продовжуємо виявляти під час розкопок. Знайдено частину вулиці та збережену структуру дороги того періоду. Після завершення розкопок буде також відкрито Тріумфальну арку", - повідомили археологи.

Професор Ірфан Їлдиз вважає, що роботи триватимуть близько року й наступного року вони вже будуть відкриті для туристів. Науковець зауважив, що дорога гарно збереглася та є яскравим прикладом будівництва мощених доріг римського періоду. Під час розкопок науковці очікують виявити велику кількість історичних артефактів.

Завдяки відкриттю дороги в стародавньому місті Аміда Хейюк буде відкрито кілька нових пішохідних маршрутів для ознайомлення з різними пам'ятками історії та стародавньої архітектури.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.