Виставка, конференція і не тільки: що готує МКІП до 35-х роковин «Чорнобиля»

Міністерство культури та інформаційної політики готує заходи до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи.

Про це йшлося під час засідання Організаційного комітету, повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Чорнобиль — набагато більше, ніж просто катастрофа. Ми маємо переосмислити його вплив на Україну. Адже трагедія незабаром стала темою для дискусій щодо прав людини, прав громадян, демократії та збереження природи.

Після 26 квітня 1986 року світ розділився на "до" і "після". Сподіваємось, що план заходів з відзначення 35-ї річниці допоможе досягти нашої майбутньої мети — підняти питання важливості меморіалізації Чорнобилю. А також внесення Зони Відчуження до світової спадщини ЮНЕСКО, що надасть можливість продемонструвати всьому світу вагу цієї спадщини та зберегти її для майбутніх поколінь", - сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Під час засідання Ткаченко повідомив про заходи, які готує МКІП до 35-ї річниці Чорнобильської трагедії.

Зокрема, триває підготовка Всеукраїнської конференції "Критерії видатної універсальної цінності для номінування Чорнобильської зони до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", яку планують провести у травні 2021 року.

У рамках Міждисциплінарного форуму "Зона (не) відчуження" Міністерством підготовлена комплексна концепція комеморації Чорнобильської зони, яка має бути презентована та обговорена на онлайн-форумі 21-23 квітня.

Також, за словами Ткаченка, МКІП пропонує включити загоризонтну радіолокаційну станцію "Дуга" до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією національного значення. Планується, що таке рішення буде прийнято урядом вже найближчим часом.

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.