По всьому Києву відкрили виставки до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи

Із 21 квітня у столиці триватиме інформаційно-комунікаційна кампанія Департаменту суспільних комунікацій «35 років Чорнобильської катастрофи», яка присвячена ролі столиці у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У рамках кампанії на 10 локаціях столиці буде розміщено інформаційні куби з інформацією та архівними фотографіями боротьби з наслідками катастрофи, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Ці стенди – більше, ніж просто фотографії. Це нагадування про те, що аварія вплинула на життя тисяч людей і змінила світ назавжди. Столиця одна з перших відчула на собі наслідки аварії. Нині в місті живе понад 48 тисяч людей, яких так чи інакше торкнулася катастрофа.

Багатьох учасників ліквідації вже немає серед живих, багато мають проблеми зі здоров'ям. Ми маємо пам'ятати їхній подвиг та бути вдячними за те, що вони зробили для світу", – зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Cтенди містять інформацію про заходи ліквідації наслідків аварії. У рятувальній операції брали участь не тільки рятувальники та військові, а й учені, що досліджували вплив радіації, лікарі, що рятували постраждалих, міська адміністрація, що вживала усіх можливих заходів захисту населення, та просто небайдужі громадяни.

Виставка ілюструє, наскільки сильно катастрофа вплинула на все життя киян: вода у Дніпрі та Десні на тривалий період стала непридатною для будь-якого використання, а вирощені в області продукти кілька років доводилося ретельно перевіряти на предмет радіаційного забруднення.

Фото для виставки надані Центральним державним кінофотофоноархівом України імені Г. С. Пшеничного.

Інтерактивна виставка проходитиме у всіх районах Києва. На кожній локації буде розміщено 5 інформаційних кубів. Перелік локацій: Голосіївський район – парк ім. М. Рильського; Дарницький район – парк "Позняки"; Деснянський район – вул. Маяковського, 29; Дніпровський район – парк "Перемоги" (вул. Жмаченка); Оболонський район – парк "Наталка"; Подільський район – площа Поштова; Святошинський район – парк "Совки"; Солом'янський район – парк "Відрадний" (вул. Героїв Севастополя, 35-37); Печерський та Шевченківський райони – вул. Хрещатик (біля будівлі КМДА та інший бік вулиці).

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.