По всьому Києву відкрили виставки до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи

Із 21 квітня у столиці триватиме інформаційно-комунікаційна кампанія Департаменту суспільних комунікацій «35 років Чорнобильської катастрофи», яка присвячена ролі столиці у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У рамках кампанії на 10 локаціях столиці буде розміщено інформаційні куби з інформацією та архівними фотографіями боротьби з наслідками катастрофи, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Ці стенди – більше, ніж просто фотографії. Це нагадування про те, що аварія вплинула на життя тисяч людей і змінила світ назавжди. Столиця одна з перших відчула на собі наслідки аварії. Нині в місті живе понад 48 тисяч людей, яких так чи інакше торкнулася катастрофа.

Багатьох учасників ліквідації вже немає серед живих, багато мають проблеми зі здоров'ям. Ми маємо пам'ятати їхній подвиг та бути вдячними за те, що вони зробили для світу", – зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Cтенди містять інформацію про заходи ліквідації наслідків аварії. У рятувальній операції брали участь не тільки рятувальники та військові, а й учені, що досліджували вплив радіації, лікарі, що рятували постраждалих, міська адміністрація, що вживала усіх можливих заходів захисту населення, та просто небайдужі громадяни.

Виставка ілюструє, наскільки сильно катастрофа вплинула на все життя киян: вода у Дніпрі та Десні на тривалий період стала непридатною для будь-якого використання, а вирощені в області продукти кілька років доводилося ретельно перевіряти на предмет радіаційного забруднення.

Фото для виставки надані Центральним державним кінофотофоноархівом України імені Г. С. Пшеничного.

Інтерактивна виставка проходитиме у всіх районах Києва. На кожній локації буде розміщено 5 інформаційних кубів. Перелік локацій: Голосіївський район – парк ім. М. Рильського; Дарницький район – парк "Позняки"; Деснянський район – вул. Маяковського, 29; Дніпровський район – парк "Перемоги" (вул. Жмаченка); Оболонський район – парк "Наталка"; Подільський район – площа Поштова; Святошинський район – парк "Совки"; Солом'янський район – парк "Відрадний" (вул. Героїв Севастополя, 35-37); Печерський та Шевченківський райони – вул. Хрещатик (біля будівлі КМДА та інший бік вулиці).

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.