По всьому Києву відкрили виставки до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи

Із 21 квітня у столиці триватиме інформаційно-комунікаційна кампанія Департаменту суспільних комунікацій «35 років Чорнобильської катастрофи», яка присвячена ролі столиці у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

У рамках кампанії на 10 локаціях столиці буде розміщено інформаційні куби з інформацією та архівними фотографіями боротьби з наслідками катастрофи, повідомляє пресслужба КМДА.

 

"Ці стенди – більше, ніж просто фотографії. Це нагадування про те, що аварія вплинула на життя тисяч людей і змінила світ назавжди. Столиця одна з перших відчула на собі наслідки аварії. Нині в місті живе понад 48 тисяч людей, яких так чи інакше торкнулася катастрофа.

Багатьох учасників ліквідації вже немає серед живих, багато мають проблеми зі здоров'ям. Ми маємо пам'ятати їхній подвиг та бути вдячними за те, що вони зробили для світу", – зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Cтенди містять інформацію про заходи ліквідації наслідків аварії. У рятувальній операції брали участь не тільки рятувальники та військові, а й учені, що досліджували вплив радіації, лікарі, що рятували постраждалих, міська адміністрація, що вживала усіх можливих заходів захисту населення, та просто небайдужі громадяни.

Виставка ілюструє, наскільки сильно катастрофа вплинула на все життя киян: вода у Дніпрі та Десні на тривалий період стала непридатною для будь-якого використання, а вирощені в області продукти кілька років доводилося ретельно перевіряти на предмет радіаційного забруднення.

Фото для виставки надані Центральним державним кінофотофоноархівом України імені Г. С. Пшеничного.

Інтерактивна виставка проходитиме у всіх районах Києва. На кожній локації буде розміщено 5 інформаційних кубів. Перелік локацій: Голосіївський район – парк ім. М. Рильського; Дарницький район – парк "Позняки"; Деснянський район – вул. Маяковського, 29; Дніпровський район – парк "Перемоги" (вул. Жмаченка); Оболонський район – парк "Наталка"; Подільський район – площа Поштова; Святошинський район – парк "Совки"; Солом'янський район – парк "Відрадний" (вул. Героїв Севастополя, 35-37); Печерський та Шевченківський райони – вул. Хрещатик (біля будівлі КМДА та інший бік вулиці).

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.