Музей Майдану пропонує визнати нацпам’яткою алею Героїв Небесної Сотні

Музей Революції гідності розробив облікову документацію (паспорт) на алею Героїв Небесної Сотні з метою зміни її категорії з місцевого на національне значення.

Про це повідомляє пресслужба музею.

 

"Матеріал напрацьовували впродовж 2019-2020 років. Інформація, зазначена у документації щодо частини охоронних об'єктів, внесена на основі матеріалів, наданих слідчими. У березні 2021 року паспорт підписано в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА та направлено до Міністерства культури та інформаційної політики України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, згідно із законодавчою процедурою, цю облікову документацію тепер у МКІП повинна вивчити Експертна комісія з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та ухвалити відповідне рішення про зміну категорії пам'ятки.

"Враховуючи велике історико-культурне значення Революції гідності та значний суспільний інтерес до цього питання, сподіваємося, що МКІП оперативно надасть цій революційній пам'ятці статус національної.

Епіцентр протестних подій у центрі Києва став пам'яткою історії місцевого значення ще у 2014 році завдяки громадській ініціативі "Музей Майдану". Нині алея Героїв Небесної Сотні потребує підвищення рівня охорони, оскільки є складовою національного меморіально-музейного комплексу", – наголосив генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.