Музей Майдану пропонує визнати нацпам’яткою алею Героїв Небесної Сотні

Музей Революції гідності розробив облікову документацію (паспорт) на алею Героїв Небесної Сотні з метою зміни її категорії з місцевого на національне значення.

Про це повідомляє пресслужба музею.

 

"Матеріал напрацьовували впродовж 2019-2020 років. Інформація, зазначена у документації щодо частини охоронних об'єктів, внесена на основі матеріалів, наданих слідчими. У березні 2021 року паспорт підписано в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА та направлено до Міністерства культури та інформаційної політики України", - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, згідно із законодавчою процедурою, цю облікову документацію тепер у МКІП повинна вивчити Експертна комісія з розгляду питань занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та ухвалити відповідне рішення про зміну категорії пам'ятки.

"Враховуючи велике історико-культурне значення Революції гідності та значний суспільний інтерес до цього питання, сподіваємося, що МКІП оперативно надасть цій революційній пам'ятці статус національної.

Епіцентр протестних подій у центрі Києва став пам'яткою історії місцевого значення ще у 2014 році завдяки громадській ініціативі "Музей Майдану". Нині алея Героїв Небесної Сотні потребує підвищення рівня охорони, оскільки є складовою національного меморіально-музейного комплексу", – наголосив генеральний директор Національного музею Революції гідності Ігор Пошивайло.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.