Державна архівна служба України створила онлайн-виставку “Чорнобиль: 35 років пам’яті”

В експозиції представлені документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи, протоколи засідань КПРС, звіти й доповідні членів партії та керівництва Чорнобильської АЕС після аварії; світлини, анкети, посвідчення ліквідаторів аварії, а також листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу постраждалим від катастрофи

 

"Комплекс документів, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС всебічно відбиває причини, перебіг та наслідки найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, яка стала жорстоким випробуванням не лише для України. Тоталітарна радянська система приховувала правду про цю трагедію, документи про неї мали різні грифи секретності.

В незалежній Україні ці грифи знято, документи доступні для дослідження та частково опубліковані, а 30 жовтня 2017 року українська номінація "Документальна спадщина, пов'язана з аварією на Чорнобильській АЕС" була включена до Міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО "Пам'ять світу".

Мета Державної архівної служби України заради пам'яті та майбутніх поколінь донести до світової спільноти правду про Чорнобильську катастрофу, про небезпеку радіації та людський фактор, який відіграв не останню роль в спричинені трагедії та ліквідації її наслідків, створити електронний ресурс, доступний для дослідників в інтернеті", - розповів Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов.


До виставки увійшли документи з державних архівів Київської та Житомирської областей, Центрального державного архіву громадських об'єднань України та Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С. Пшеничного. Онлайн-експозиція доступна на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної архівної служби України.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.