У Прип'яті відкривають виставку чорнобильської техніки

У Прип'яті до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня відкриють виставку техніки, яку залучали до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

На виставці просто неба будуть представлені 20 експонатів.

 

До ліквідації наслідків Чорнобильської аварії долучалось багато різної за призначенням та потужністю техніки. Проте сьогодні відносно цілими та чистими залишились одиниці, адже всю заражену радіоактивним випромінюванням техніку відправляли в могильник відходів чи відстійник, ідеться в повідомленні.

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження доклали багато зусиль, щоб втілити у життя цей проєкт. Спеціальну техніку доставили з майданчиків ЧАЕС, міст Прип'ять та Чорнобиль. Організатори провели дозиметричну перевірку експонатів, аби впевнитися, що рівні опромінення дозволяють проводити екскурсії.

Серед найцікавіших експонатів: установка місцевого провітрювання на базі БелАЗ 7548, яку використовували у дезактивації території зони відчуження; інженерна машина розгородження ІМР-2; розвідувальна хімічна машина "Кашалот"; автомобільна розливна станція АРС-14.

Такі станції допомагали проводити дезактивацію техніки, що прибувала до пунктів спеціальної обробки з Чорнобильської АЕС. Також вони обробляли місцевість, заражену радіонуклідами, та іншу техніку, що працювала в період ліквідації наслідків аварії та пізніше.

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.