У Прип'яті відкривають виставку чорнобильської техніки

У Прип'яті до 35-х роковин Чорнобильської катастрофи 26 квітня відкриють виставку техніки, яку залучали до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

На виставці просто неба будуть представлені 20 експонатів.

 

До ліквідації наслідків Чорнобильської аварії долучалось багато різної за призначенням та потужністю техніки. Проте сьогодні відносно цілими та чистими залишились одиниці, адже всю заражену радіоактивним випромінюванням техніку відправляли в могильник відходів чи відстійник, ідеться в повідомленні.

Фахівці Державного агентства України з управління зоною відчуження доклали багато зусиль, щоб втілити у життя цей проєкт. Спеціальну техніку доставили з майданчиків ЧАЕС, міст Прип'ять та Чорнобиль. Організатори провели дозиметричну перевірку експонатів, аби впевнитися, що рівні опромінення дозволяють проводити екскурсії.

Серед найцікавіших експонатів: установка місцевого провітрювання на базі БелАЗ 7548, яку використовували у дезактивації території зони відчуження; інженерна машина розгородження ІМР-2; розвідувальна хімічна машина "Кашалот"; автомобільна розливна станція АРС-14.

Такі станції допомагали проводити дезактивацію техніки, що прибувала до пунктів спеціальної обробки з Чорнобильської АЕС. Також вони обробляли місцевість, заражену радіонуклідами, та іншу техніку, що працювала в період ліквідації наслідків аварії та пізніше.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.