МКІП готує заходи до 150-річчя від дня народження Стефаника

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти організовують заходи, присвячені 150-річчю від дня народження українського письменника-новеліста Василя Стефаника

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"14 травня 2021 року виповнюється 150 років від дня народження Василя Стефаника — українського письменника, який почав працювати на межі ХІХ та ХХ століть та здобув всесвітню славу майстра експресіоністичної новели. З цієї нагоди Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з Державним агентством України з питань мистецтв та мистецької освіти підготували низку подій, які можна буде відвідати в онлайн форматі, а крім цього ще декілька спеціальних подій, які пройдуть просто неба у м. Києві", - йдеться у повідомленні.

В рамках святкування з 14 по 16 травня 2021 року відбудуться: тематичні дискусії з провідними літературознавцями про життя, творчість та проблематику творів Василя Стефаника; виставка просто неба "СтефаникOnline" про життя Василя Стефаника, його творчість та історичний контекст зламу століть; перегляд фільму Леоніда Осики "Камінний хрест" (1968) та дискусія за участі експертів кіно щодо художніх засобів фільму та сміливого експерименту з перекладу літературного тексту мовою кінематографу; театральний перформанс "Найліпше з мойого серця" на основі новел та листів Василя Стефаника.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.