Поблизу Борисполя виявили ймовірне поховання жертв Голодомору

На приватній земельній ділянці робітники рили фундамент під будинок і виявили людські кістки. Власниця земельної ділянки повідомила поліцію

Про знахідку повідомляє інтернет-видання "Це Бориспіль".

 

Правоохоронці вилучили знайдене. Пізніше повідомили, що поховання старе і там мають працювати археологи, а не слідчо-оперативна група. Тоді й були викликані представники Бориспільського державного історичного музею, а також керівник ДПК "Штурм" Андрій Макаров.

Вдалося знайти і викопати шість кістяків людей. Це і дорослі люди, і люди похилого віку, і підлітки – 14-15 років. Поховані вони були як на цвинтарі, хоча на картах, що є в доступі, цвинтар знаходився за кілометр від місця знахідки.

"На мою думку, – прокоментувала директорка Бориспільського державного історичного музею Наталія Йова, – ці поховання можуть датуватися 1932-1933 роками, коли на Бориспільщині лютував Голодомор".

За документами це поховання ніде не відмічене, що характерно для цього періоду. По-друге, тіла поховані на відносно невеликій глибині. Більшість голі, босі і не в домовинах (лише один небіжчик був у труні). По-третє, сам факт знищення хрестів чи надгробків, якщо вони там були, вказує, що тодішня влада всіма способами намагалася приховати факт гибелі людей унаслідок Голодомору. 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.